Патофізіологічні особливості взаємозв’язків між посттравматичним стресовим розладом (ПТСР) і метаболічнимсиндромом (МС) залишаються активною галуззю досліджень. Вплив травматичних життєвих подій має серйозні нега-тивні наслідки для функціонування фізіологічних систем, зокрема, ендокринної та вегетативної нервової системи (ВНС).Дисрегуляція ВНС може пов’язувати патофізіологічні та психологічні особливості ПТСР. Зокрема, порушення функціону-вання ВНС спостерігаються при різних психологічних розладах, зокрема ПТСР. Останнім часом значна увага приділяєть-ся пошуку і з’ясуванню особливостей взаємозв’язків між метаболічними дисфункціями та психічними розладами, зокре-ма ПТСР, який може становити групу ризику МС. ПТСР і МС можуть мати схожі біологічні механізми, що лежать в їх основі.Ймовірно, що зміни запальної та нейроендокринної систем пов’язані з ПТСР. Однак, незрозуміло, чи є ці зв’язки причин-но-наслідковими. Крім того, біологічні та поведінкові механізми, що лежать в основі цих асоціацій, недостатньо вивчені.Правдоподібною є гіпотеза, що дисфункціональна індивідуальна адаптація до стресу може підвищувати вразливість дометаболічних дисфункцій, які, своєю чергою, здатні сприяти виникненню психопатологічних змін у посттравматичнийперіод. Підхід до ПТСР і МС як до системних станів, що включають дисфункцію гіпоталамо-гіпофізарно-адреналової вісі(ГГАВ), хронічного запалення низької інтенсивності (ХЗНІ), інсулінової резистентності (ІР), симпато-адреналової системи,інших метаболічних порушень і зміни ВНС, а також значний психологічний тягар, має важливі наслідки з точки зору ме-дичних проблем та прогнозу захворювання. Необхідні подальші дослідження для тестування нових методів діагностики,спрямованих на нейроендокринну та імуно-метаболічну системи. Цей огляд має на меті обговорити значення й осо-бливості ПТСР і МС. Особлива увага приділена опису наявних доказів епідеміологічних, експериментальних і клінічнихвипробувань щодо їх взаємозв’язків. Розглянуті питання спільних патогенетичних ланок ПТСР і МС, зокрема, значенняпорушень функціонування ГГАВ, ХЗНІ, ІР, симпато-адреналової системи та ВНС.