Мета. Метою статті є ідентифікація та аналіз негативних тенденцій, обґрунтування практичних рекомендацій щодо удосконалення регіональної політики забезпечення збереження людського ресурсу засобами регулювання зовнішньої міграції молоді сільських територій Карпатського регіону України.
Методологія / методика / підхід. Методологічною основою дослідження стали загальнонаукові (графічний, структурний аналіз) та спеціальні (соціологічний, інтегральне оцінювання, кореляційний аналіз) методи наукового пізнання. Соціологічне дослідження проведено ДУ “Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України”) у вересні-жовтні 2019 р. Об’єкт дослідження – студенти випускних курсів закладів вищої освіти, закладів загальної професійно-технічної освіти та учні випускних класів закладів загальної середньої освіти Карпатського регіону (1200 осіб). Авторський підхід до побудови інтегрального індексу середовища міграційної активності населення передбачав реалізацію алгоритму, базисом якого виступало нормування показників (стимуляторів і дестимуляторів), визначення ваг показників і груп показників за допомогою побудови матриці кореляційних порівнянь, розрахунок багатовимірних величин у формі зважених групових індексів.
Результати. У статті із застосуванням соціологічного дослідження виявлено характеристики зовнішньої міграційної активності молоді сільських територій Карпатського регіону України. Зроблено висновки щодо проблемних аспектів міграції молоді та її впливу на розвиток сільських територій. Розраховано інтегральні індекси “виштовхування” населення України та Львівської області, що дозволило констатувати вищий рівень «агресивності» середовища для міграції населення в Карпатському регіоні в порівнянні із середнім у країні. Обґрунтовано рекомендації щодо інструментів регулювання міграції молоді на сільських територіях для збереження людського потенціалу їхнього розвитку.
Оригінальність / наукова новизна. Розроблено нову методику розрахунку інтегрального індекса середовища міграційної активності населення (за п’ятьма групами показників: демографічна стабільність і стан здоров’я населення; охоплення населення освітніми послугами; стан ринку праці та зайнятості; рівень життя населення; економічний розвиток країни), а також удосконалено підхід до оцінки взаємозв’язку середовища “виштовхування” та міграційної активності населення.
Практична цінність / значущість. Обґрунтовано інструменти регіональної політики забезпечення збереження людського ресурсу засобами регулювання зовнішньої міграції молоді сільських територій (за групами: організаційні, економічні, інституційні) для їх впровадження регіональними органами влади.