IFC Classification for FOSS HBIM: Open Issues and a Schema Proposal for Cultural Heritage Assets

Abstract

The IFC (Industry Foundation Classes) open format has been developed by BuildingSMART and regularized through ISO standards. It has been implemented into a BIM (Building Information Modeling) informative system for the AEC industry (Architecture Engineering and Construction). The IFC format has changed interoperability processes concerning architectural and technical entities in a semantic way. However, because this standard open format was specifically designed for the modern AEC industry, it may not cater to the demands of cultural heritage assets. Since IFC classification is fundamental for informative systems, it should become a standard also concerning heritage assets, even if nowadays there is no regularized IFC classification for historical existing buildings. Specific cultural heritage peculiarities therefore need semantic classification based on historical asset families. For this reason, this work is based on a proposal and experimental IFC classification implemented inside an HBIM open source software (FreeCAD), whereby limitations of IFC standards can be overcome thanks to the freedom of access to libraries and codes. Moreover, this work is based on IFC objects management outside the platform for interoperability purposes.

Shape Grammar Libraries of European Classical Architectural Elements for Historic Bim

“…Unsurprisingly, the latter does not feature heritage assets but deals with modern architectural and construction components only. That said, it has been possible, using FreeCAD's source code, to test a proposed (and local) extension of the default ifcType related to Python files of Arch elements (Diara et al, 2020b).…”

“…A graphical expression of this approach to classification can be seen in figure 16's hierarchical schema which is informed by the need to embed custom entities and definitions within existing modules. These additions act as extensions of Arch modules (ifcWall, ifcWindow, and so on) and they inherit the main characteristics of generic Arch elements like walls, windows, roof (Diara et al, 2020b).…”

“…As such, the construction of parametric families using FOSS solutionsin this case FreeCADdemands that consideration be given to the interoperability of 3D models (IFC files). For example, while semantic data interoperability issues can be solved by using external solutions or accessing the source code (Diara et al, 2020b), metric data (3D models) may not be read correctly or may be negatively impacted by render engines and serializers used by BIM software. It is important, therefore, that future research identifies and addresses any such methodological obstacles.…”

Hbim as a Solution to the Accounting and Expert Research of Cultural Heritage Sites

“…-пам'ятка архітектури; -пам'ятка оборонної архітектури; -пам'ятка культової архітектури; -пам'ятка цінного історичного планування; -пам'ятка історико-архітектурного парку; -пам'ятка садово-паркового мистецтва; -пам'ятка археології. Досліджуючи практику закордонних фахівців та стратегії створення ВІМ для архітектурно-будівельної галузі, необхідно звернути увагу на формати обміну даними та зазначити, що спеціально створеним для обміну проектними даними в структурі OpenBIM [20,21] є формат IFC [5,21] з встановленою специфікацією, яку підтримує рада AEC © (Architecture, Engineering & Construction -Архітектура, Інженерія та Будівництво) країн ЄС, а відповідно і світова спільнота. Даними для обміну є структурний поділ об'єкта: ділянка забудови, будівля та загальні характеристики до неї, структура поверхів та всі елементи, які існують в позначках вказаного поверху (Рис.…”

“…Авторами та нашими колегами вже порушено низку питань з вишукування і збереження пам'яток архітектури України [8, 9, 12], але рівень технологічного забезпечення пам'яткоохоронних організацій України потребує 1 Jaron Zepel Lanier VPL Research, заснована в 1983 році, була однією з перших, хто приніс на ринок продукти занурення до віртуальної реальності. Серед цих продуктів були рукавичка для взаємодії з віртуальними світами (1984), шоломи дисплеїв, які «перемістили» користувача у віртуальний світ (1987) і мережеву систему віртуального світу (1989) [4] розробки програми дій створення загальної бази обліку та напрацювання досвіду з опису та моделювання в об'єктно-орієнтованому середовищі структури даних для запровадження HBIM [2][3][4][5][6][7][8].…”