Intercultural Communication in Modern World

Abstract

The article analyses the content of the concept of ˝intercultural competence˝ and defines its elements as the basis of its own communicative behaviour. It also emphasises the socio-cultural significance of intercultural communication in the modern world. The problem of intercultural communication is one of the main in modern science. In the most general form, the process of intercultural communication is the interaction of individuals who are carriers of different cultures, each of which has its own language, types of behaviour, values, customs and traditions. In the process of communication, each participant acts simultaneously and as a separate individual, and as a member of a socio-cultural group, and as a representative of a particular cultural community, and as a representative of all mankind. Hence, he has simultaneously individual, as well as social, national, and universal knowledge in his mind. Development of competent intercultural communication skills requires its participants to understand what, when, and how it can and must be said or done. For successful implementation of these settings they need: socio-cultural (context) knowledge, communicative skills and abilities, as well as language knowledge. As a result of achieving life and professional goals, the individual must have the ability to intercultural communication: to adequately perceive and interpret different cultural values; consciously overcome the borders separating cultures; see in foreign cultures not only general but also common features; to consider various cultural phenomena and representatives of other cultures from the point of view of empathy; correlate existing ethno-cultural stereotypes with own experience and make adequate conclusions; to be able to view and change their assessments of another culture in accordance with the expansion of skills and experience of intercultural communication; to change self-esteem as a result of comprehending another culture and rejecting unwarranted stereotypes or prejudices; to accept new knowledge about another culture for a deeper knowledge of one’s own; systematise the facts of cultural life; synthesise and generalize your personal experience in intercultural dialogue.

Ecological Dominants in Cross-Cultural Communications of European Business: The Impact of the Green Deal

“…The successful development of European environmental companies through the creation of a unique cross-cultural environment requires strategies and tools for creating such an environment. Kostenko D. (2018) highlights the following strategies used specifically in situations of intercultural contacts: 1) strategies aimed at the successful course of such interaction, motivation for linguistic action, search for common cultural elements, readiness to understand and identify signals of misunderstanding, use of previous contacts, etc., and 2) strategies aimed at replenishing knowledge about the partner's cultural identity.…”

“…Korzhenko, Pisarenko et al (2009) speak of three models of management based on cultural differences: American, Japanese and European, and write about the latter as characterised by collective decision-making and delegated responsibility, narrow specialisation of employees and personal professionalism of management. Kostenko D. (2018) draws attention to the fact that human behaviour can be understood only taking into account specific situations, and there is no single standard of correctness in cultural behaviour. D. Kostenko calls these basic provisions for the formation of sustainable cross-cultural competences ethnorelativism (as opposed to ethnocentrism).…”

Сross-cultural management of international agreements

“…Досліджуючи особливості крос-культурних моделей, визначено, індивідуальність полікультурних комунікацій, так для американського стилю характерна «прямолінійність», однак вона не є ефективною для всіх культурних контекстів. Натомість, у Японії дуже часто уникають прямої констатації фактів, щоб підлеглі могли уникнути конфронтації та «не втратити свого обличчя» [6].…”

“…Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження особливостей кроскультурного менеджменту в глобалізаційному процесі відображено у наукових працях закордонних та вітчизняних учених: C. Денні [2], Ю. Петрушенка [4], О. Приятельчука [5], Д. Костенко [6], О. Ареф'євої [7], Ф. Тромпенарса та С. Хемпден-Тернера [9], А. Солодкої [10], О. Романухи [11] У повсякденному функціонуванні міжнародного бізнесу, визначено наявність полікультурного фактора, який характеризується крос-культурними особливостями різних країн, рівно як і особливостей представників окремих національних чи наднаціональних культур.…”

“…Згідно наукових трактатів «крос-культурний менеджмент» означає «перетин культур», а особливе місце в його розвитку й успішному функціонуванні підприємств відіграють крос-культурні комунікації міжнародного рівня, які і запобігають формуванню крос-культурного шоку, та крос-культурної взаємодії [6]. Зазначені комунікації сприяють появі нових універсальних та культурно-специфічних складників і форм культурної активності, які коригують ціннісні орієнтири, моделі поведінки та спосіб життя.…”