Prokinetics for Functional Dyspepsia: A Systematic Review and Meta-Analysis of Randomized Control Trials

Abstract

OBJECTIVES: Prokinetics are recommended for the treatment of functional dyspepsia (FD) but systematic reviews give conflicting results on the efficacy of these agents. We have therefore conducted an updated systematic review to support the 2017 joint ACG/CAG dyspepsia guidelines. METHODS: Electronic databases, including MEDLINE, EMBASE, and CENTRAL, were searched until September 2017 for randomized controlled trials (RCTs) comparing either prokinetics and placebo or two types of prokinetics to improve FD symptoms. The primary outcome was absence or improvement of dyspeptic symptoms at the end of treatment. Double-blind eligibility assessment and data extraction was performed. Pooled risk ratios of symptoms persisting or adverse events occurring, and standardized mean difference of quality-of-life (QoL) scores with 95% CI, using a random effects model, were calculated. Quality of evidence was assessed using GRADE. RESULTS: The search identified 1388 citations; 38 studies in 35 papers were included. Of these, 29 trials comparing prokinetics with placebo were found. There was a statistically significant effect of prokinetic treatment in reducing global symptoms of FD (RR 0.81, 95% CI 0.74 to 0.89; I2 91%; NNT 7), regardless of FD subtype or ethnicity. When comparing two types of prokinetic, the most commonly used comparator was domperidone. There was no difference in reducing global symptoms (RR 0.94, 95% CI 0.83 to 1.07). QoL was not improved with prokinetic treatment. The adverse events with individual prokinetics were not different from placebo, except for cisapride. The GRADE assessment rated the quality of the evidence in each outcome as very low. CONCLUSIONS: From the current evidence, prokinetics may be effective for the treatment in all subtypes of FD, with very low quality of evidence. There was no difference between prokinetics for dyspeptic symptom improvement. High-quality RCTs with large sample sizes of FD patients are needed to verify the efficacy of prokinetics.

Effectiveness of management strategies for uninvestigated dyspepsia: systematic review and network meta-analysis

“…Furthermore, recent concerns about the long term safety of these drugs, although often based on weak evidence,66 could have altered perceptions of their appropriateness for the long term management of dyspepsia. Additional drug interventions that could be used for the management of dyspepsia include drugs with presumed prokinetic effects67 and neuromodulators, including tricyclic antidepressants 68. The role of prokinetic agents is limited because of their lack of availability in many countries.…”

Оптимизация Лечения Дуоденогастрального Рефлюкса У Больных Хроническим Гастритом

“…Відомо, що прокінетики є основою для лікування ФД, але систематичні огляди наводять суперечливі результати про їх ефективність та безпеку [13][14][15][16][17]. За останні два роки в доступній літературі наведені результати трьох систематичних оглядів та метааналізів рандомізованих клінічних досліджень (РКД) з вивчення порівняльної ефективності прокінетиків для лікування ФД [13][14][15].…”

“…У лютому 2019 р. ці ж автори опублікували систематичний огляд даних і метааналіз 38 РКД, в яких первинним результатом були відсутність або поліпшення диспептичних симптомів в кінці лікування ФД [15]. За результатами двох проведених метааналізів не було встановлено відмінностей між прокінетиками для поліпшення симптомів ФД [14,15]. Переносимість усіх препаратів, окрім цизаприду, була доброю [15].…”

“…За результатами двох проведених метааналізів не було встановлено відмінностей між прокінетиками для поліпшення симптомів ФД [14,15]. Переносимість усіх препаратів, окрім цизаприду, була доброю [15].…”

Prevalence of small bowel bacterial overgrowth in patients with functional dyspepsia: a meta-analysis

“…Данные клетки являются эффекторными и в случае активации вырабатывают большое количество цитокинов, способных оказывать влияние на чувствительность нервных окончаний слизистой оболочки, тем самым индуцируя возникновение феномена висцеральной гиперчувствительности и/или моторно-тонических нарушений гастродуоденальной зоны, которые проявляются развитием симптоматики ФД [37]. Эти данные косвенно подтверждаются субоптимальной эффективностью традиционных методов медикаментозного лечения ФД [38,39]. Не исключено, что персистирующий СИБР у больных ФД может определять рефрактерность к стандартным подходам к фармакотерапии этого функционального заболевания ЖКТ, что показано в упомянутом исследовании S. Shimura и соавт.…”