Statistical pecularities of 24th cycle of solar activity

Abstract

вить 5.330 р., отримуємо, що тривалість фази спаду 24-го циклу становитиме (6.072 ± 2.073) р., і тоді повна трива-лість 24-го циклу становитиме 11.402 р. Отже, мінімум наступного, 25-го циклу сонячної активності відбудеться у 2020.360 р., тобто у травні 2020 р.Величину сонячної активності у мінімумі можна знайти із кореляційного зв'язку між тривалістю сонячного циклу і числом Вольфа у мінімумі наступного циклу (коефіцієнт кореляції становить -0.595). Підставивши у відповідне рів-няння регресії (14) тримане нами значення тривалості 24-го циклу, маємо Wmin(25) = 8.3 ± 0.3.З рівняння регресії (18) між Wmax і Tcycle (-1), коефіцієнт кореляції між якими становить -0.670), отримуємо, що Wmax(25) = 166.7 ± 2.4.Далі з рівняння регресії (24) між тривалістю фази росту циклу Trise і тривалістю попереднього циклу Tcycle(-1) (коефіцієнт кореляції становить -0.573) випливає, що тривалість фази росту 25-го циклу становитиме Trise(25) = 4.512 ± 3.447 р. Тобто, максимум 25-го циклу сонячної активності величиною біля 166.7 одиниць у числах Вольфа очікується у листопаді 2024 р. (2024.872 р.).Тривалість фази росту 25-го циклу можна оцінити інакше. Із рівняння регресії (8) між Trise і Wmax, коефіцієнт коре-ляції між якими становить -0.780, отримуємо, що Trise(25) = 4.659 ± 0.993. Взявши час мінімуму циклу 2020.360, мати-мемо, що час максимуму циклу становитиме 2025.019. Тобто, максимум 25-го циклу настане у січні-лютому 2025 р.Отже, 25-й цикл сонячної активності розпочнеться у травні 2020 р. і досягне максимуму у листопаді 2024 р. -лю-тому 2025 р. Величина числа Вольфа у мінімумі і максимумі циклу становитиме 8.3 і 166.7 відповідно. Ці величини, поділені на 1.5, становлять 5.5 і 111.1 відповідно і є прогнозованими значеннями у старій, неревізованій системі. Отримане значення прогнозу максимуму 25-го циклу узгоджується із більш раннім нашим прогнозом [3]. Вступ. Сонячна активність є дуже складним явищем в атмосфері Сонця, пов'язаним з спливанням на його по-верхню концентрованих магнітних полів, з магнітним потоком типово 10 22 Мкс для однієї активної області. Активним областям на фотосферному рівні відповідають сонячні плями і факели, на хромосферному -хромосферні факели (флоккули), а на корональному -корональні конденсації й петельні або шоломовидні структури, що містять підсиле-не магнітне поле, а також ущільнену й більш гарячу плазму [5]. Саме в активних областях найчастіше виникають сонячні спалахи -вибухоподібні спорадичні процеси в його атмосфері, пов'язані з раптовим перетворенням магніт-ної енергії в енергію інших формах (електромагнітного випромінювання, нагріву плазми, прискорення часток до ви-соких енергій, ударних хвиль, корональних викидів маси в міжпланетний простір).Поскільки сонячна активність проявляється на всіх рівнях сонячної атмосфери і має дуже різноманітні прояви, то і індексів (певних характеристик) сонячної активності є дуже багато -кілька десятків. Однак для вивчення еволюційцних змін сонячної активності найбільш інформативними є ті індекси, які отримуються за незмінною методикою якомога більш тривалий час....