The Pedagogical Model of the Formation of Readiness of Civil Protection Specialists for Professional Work

Abstract

Introduction. The leading approaches to the phenomenon of the civil protection specialists’ readiness for professional activities are considered. It was revealed that the problem of the socio-psychological impact of the emergency situations on specialists who provide assistance under special conditions remains poorly investigated.
 Purpose. In this context, our goal is a systematic study of the civil protection specialist’s readiness to work under special conditions (in emergency situations).
 Methods. The basic structural components of the investigated concept are characterized and their generalized characteristics are given. A review of scientific publications in the interdisciplinary problem field, including the study of the psychological parameters of professional work under special conditions was conducted. The multifaceted pedagogical modeling allowed to identify causal relationships and factors, to predict the benefits and possible disadvantages of introducing innovations, and to increase the productivity of the work of the scientific and pedagogical team.
 Results. Pedagogical model of formation of civil protection specialists’ readiness for professional activities is created; normative preconditions, structure, components and operating conditions of the model are considered; its emergent properties are revealed. The model includes target, conceptual and theoretical, organizational and projecting, content, procedural and technological, result-evaluation components. In order to prepare the readiness of civil defense specialists for professional activity, it is appropriate to foresee: the establishment of a favorable atmosphere in which students and students feel free and comfortable; to intensify them, directing active collaboration with all participants in the educational process; to stimulate the interests of future specialists, to develop the need to study, contributing to success in vocational training; touch all aspects of the personality, involving emotions, feelings and feelings in the learning process; to stimulate cognitive, creative abilities, correlating them with real needs and opportunities; to promote awareness of each student and student that the learning outcomes are related to their personal interests; apply different forms of work (individual, group, collective), use methods that increase the activity of cadets and students, their independence, individuality, etc. A holistic analysis of the results of the implementation of the proposed model gives grounds for arguing that its application contributes to better preparedness, optimal adaptation of personnel to extreme, risky situations under special conditions of service activity, reduction of the level of mental losses among the personnel of the State Emergency Service of Ukraine and successful overcoming of the negative consequences of crisis and extraordinary circumstances and situations.
 Conclusion. The research of the system of formation of professional readiness of civil protection specialists for professional activities in the dynamics of their professional genesis, including activities in extreme situations, was carried out, which made it possible to optimize the training of employees of various services of the State Emergency Service of Ukraine in order to improve the measures and mechanisms of prevention and liquidation of the consequences of emergencies. A model was developed that reflects the main principles of forming the readiness of civil defense specialists for professional activity, pedagogical goals, tasks, priorities, peculiarities and conditions for the organization and implementation of this process. We recommend to use the developed model as a tool through which the leadership and professors of specialized higher education institutions will optimize the educational process in order to improve the quality of training of civil defense specialists.

Стан Розробленості Проблеми Готовності Офіцерів До Здійснення Мовної Підготовки У Військових Частинах Національної Гвардії України У Сучасних Науково-Педагогічних Дослідженнях

“…Спостерігається, що майже всі науковці ставлять наголос на тому, що професійна готовність військовослужбовців та службовців сектору безпеки та оборони України, в першу чергу, це особистісне утворення, яке можливе за умови цілеспрямованого впливу. До прикладу Ю. Медвідь [10] в свою чергу відзначає, що це особистісне утворення, яке формується шляхом цілеспрямованого педагогічного впливу на формування в громадянина готовності до захисту Вітчизни, до проходження військової служби у військових формуваннях й забезпечує узгодження ним знань про зміст і структуру службово-бойової діяльності та вимог цієї діяльності до стану здоров'я та психологічного стану, сформованих компетентностей службовобойової діяльності зі сформованими та усвідомленими ним в процесі розвитку можливостями та потребами або як наслідок систематизованого впливу,систему взаємопов'язаної організаційно-проектувальної, навчально-методичної, інформаційно-пошукової, навчально-пізнавальної, комунікативно-виховної, навчально-тренувальної, адміністративно-управлінської, контрольно-оцінювальної, науково-дослідної та іншої діяльності професорсько-викладацького та начальницького складу [8]. Стосовно психологічного стану готовності то С. Мул відзначає як складову готовності офіцера-прикордонникауміння мобілізувати необхідні фізичні й психічні ресурси для реалізації діяльності) і особистісно-діяльнісний підхід (готовність до діяльності як якість особистості, що охоплює усвідомлення особистісної та суспільної значущості діяльності, позитивне ставлення до неї і можливість її виконувати) [13].…”

“…Стосовно психологічного стану готовності то С. Мул відзначає як складову готовності офіцера-прикордонникауміння мобілізувати необхідні фізичні й психічні ресурси для реалізації діяльності) і особистісно-діяльнісний підхід (готовність до діяльності як якість особистості, що охоплює усвідомлення особистісної та суспільної значущості діяльності, позитивне ставлення до неї і можливість її виконувати) [13]. В свою чергу вчені М. Коваль, М. Козяр, А. Литвин у своїй роботі «Педагогічна модель формування готовності фахівців цивільного захисту до професійної діяльності» стверджують, що цей процес приєднаний до «систем взаємопов'язаної організаційно-проектувальної, навчально-методичної, інформаційно-пошукової, навчально-пізнавальної, комунікативно-виховної, навчально-тренувальної, адміністративно-управлінської, контрольнооцінювальної, науково-дослідної та інших діяльностей професорськовикладацького та начальницького складу, курсантів і студентів» і це процес, який направлений на досягнення мети щодо вдосконалення підготовки особового складу [8]. Д. Швець вважає, що готовність майбутнього офіцера МВС до професійної діяльності як особистісне утворення формується в процесі професійної підготовки та є результатом взаємодії курсантів із суб'єктами навчальної діяльності [17].…”