The return of the genre: on realism in modern military story

Abstract

Стаття присвячена сучасній українській воєнній літературі. Серед них авторка виділяє для аналізу повісті С. Гридіна і К. Чабали, що належать до так званої лейтенантської («комбатанської») прози, автори текстівколишні військові, учасники проведення АТО-ООС. Дослідниця ретельно вивчає тексти саме за їхніми жанровостильовими ознаками, визначає особливості нарації письменницької оповіді, простежує особливості сучасної реалістичної манери на матеріалі воєнної прози. Зазначає, що у своїх творах письменники максимально тяжіють до достовірності та об'єктивності зображення реальності, намагаються відтворити армійське/фронтове життя в найменших деталях і подробицях. У повістях С. Гридіна та К. Чабали змінюється фокус письменницької уваги: зміщується на соціальну сферу. Характер, поведінку, вчинки персонажів та їхню мотивацію автори пояснюють, передовсім, соціальним походженням та становищем, обставинами щоденного життя. В обох творах порушуються гострі, актуальні теми сучасності, зокрема й причини, що розкололи суспільство та спричинили протести проти центральної влади, призвели згодом до війни на сході України; письменники детально аналізують суспільні/політичні аспекти життя правдиво та усебічно, не уникаючи й не ретушуючи незручні питання. Головний принцип подання матеріалу -точна відповідність реальній дійсності, у розкритті характерів -максимальна правдоподібність. У обох творах представлені різні типажі героїв, усі подані авторами у становленні від вузького егоїстичного до альтруїстського. У цих текстах немає псевдоромантичності, псевдоліричності, ірреальності чи вишуканої стильової манери. Дійсність у повістях С. Гридіна та К. Чабалице передусім цілісність, в якій поєдналися площини високого й низького, трагічного й комічного, правди й кривди, за авторами, це все повнота реального життя.