The state of the problem of cardiovascular morbidity and mortality in Ukraine

Sіrenko, Yu.M.

doi:10.37987/1997-9894.2022.2(258).264084

Cited by 9 publications

(8 citation statements)

References 0 publications

Supporting

Mentioning

Contrasting

Unclassified

Order By: Relevance

“…Україна належить до європейських та світових лідерів щодо смертності від ХСК та ІХС, зокрема [5,8,10,15]. Передчасна смертність внаслідок ХСК є однією із причин суттєвого відставання України від країн Західної Європи за таким ключовим індикатором здоров'я населення як середня очікувана тривалість життя, а також формування одного з найвищих у світі показника тягаря хвороб внаслідок ХСК (виміряного у DALYs) [2,3].…”

Section: вступunclassified

“…Несприятлива ситуація із смертністю від ХСК в Україні пояснюється затяжною соціально-економічною кризою і соціально-психологічним стресом, якого зазнає населення [7,8], надзвичайною поширеністю та недостатнім контролем над модифікованими факторами ризику ХСК [7,8], серед яких найбільш вагомий вплив на передчасну смертність від ХСК мають: підвищений артеріальний тиск, гіперхолістерінемія, тютюнопаління, надмірна маса тіла, нераціональне харчування, гіподинамія [5,7,8,10].…”

Section: результати обговоренняunclassified

“…Ще однією з можливих причин колосального розриву у смертності від ХСК в Україні та країнах Європи є відмінність у підходах до реєстрації причин смерті [7,8,10]. У той же час, усунення даної причини може призвести до зменшення питомої ваги ХСК у структурі причин смерті (з понад 60%, як в Україні зараз, до менше 50%, як у Європі), але не зможе повністю ліквідувати різницю у рівнях смертності від ХСК, так як стандартизовані за віком рівні смертності від усіх причин в Україні у 1,6 раз вищі, ніж аналогічні показники у Європі та 2,0 рази вищі, ніж у країнах ЄС [2].…”

Section: результати обговоренняunclassified

“…), обмежують, а за деякими аспектами, і унеможливлюють здійснення об'єктивного моніторингу ХСК в Україні та аналізу їх динамічних трендів і територіальних особливостей. Забезпечення контролю над ХСК є неможливим без створення сучасної системи моніторингу та оцінки епідеміологічної ситуації щодо ХСК в Україні [7,10].…”

Section: результати обговоренняunclassified

See 3 more Smart Citations

Mortality from cardiovascular diseases in Ukraine: medical and statistical analysis of its dynamics and regional characteristics in 2010-2020

Kovtun¹,

Orlova²

2023

Rep. of Vinnytsia Nation. Med. Univ.

View full text Add to dashboard Cite

Annotation. In the 20th century cardiovascular diseases (CVD) is remain a leading global public health problem. The aim of the study was to analyze the general trends and regional characteristics of mortality from CVD in Ukraine in 2010-2020. The dynamic analysis covered the period 2010-2020 and carried out using indicators of absolute growth and growth rate. Regional differentiation of mortality rates from CVD in Ukraine was assessed by the amplitude of a series of regional distribution of indicators, upper and lower quartiles, and the coefficient of regional variation. The stability of territorial characteristics of mortality from CVD was determined using the correlation coefficient (Pearson, r), calculated based on regional indicators in 2010 and 2020. Comparison of age-standardized mortality rates from CVD in Ukraine and countries of Europe and the European Union was carried out based on materials obtained from the statistical database of the international epidemiological study "Global Burden of Disease (GBD)", updated for 2019. It has been established that CVD cause 66.2% of all deaths and CVD are significant medical, social and economic problem for Ukraine. Every day more than 1000 people die from CVD, and 100 of them are of working age. In 2020 408,163 Ukrainians died from this cause, and during 2010-2020, Ukraine lost almost 4.6 million of its inhabitants due to this cause. Almost 70% of these losses are caused by coronary heart disease and 20% by cerebrovascular disease. Age-standardized mortality rates from CVD in Ukraine exceed similar indicators in European countries by 2.5 times, and in EU countries by 3.7 times, and from coronary artery disease – by 3.4 and 5.4 times, respectively. Ukraine lags far behind in terms of the rate of decline in standardized mortality rates from European countries. The regions of Ukraine are characterized by a significant regional variation and a stable territorial profile of mortality from CVD with the concentration of its maximum levels in the most demographically old regions in terms of age composition. The Ukrainian strategy for the prevention of mortality from CVD should be comprehensive, regionally differentiated, depending on the territorial characteristics of the morbidity and mortality from CVD, and combine population-based approach for controlling modified risk factors for CVD with modern methods of secondary and tertiary prevention of CVD, which proven to be effective in European countries with positive experience of prevention of premature death from CVD.

show abstract

Section: вступunclassified

Section: результати обговоренняunclassified

See 2 more Smart Citations

Mortality from cardiovascular diseases in Ukraine: medical and statistical analysis of its dynamics and regional characteristics in 2010-2020

Kovtun¹,

Orlova²

2023

Rep. of Vinnytsia Nation. Med. Univ.

View full text Add to dashboard Cite

show abstract

“…За даними ВООЗ, за останні два десятиліття смертність унаслідок ІХС зросла на 23,8 % [1,2]. В Україні відсоток смертності внаслідок серцево-судинної патології становить 60,36 % від загальної кількості хворих [3,4]. Важливу роль у підвищенні цього показника відіграла епідемія коронавірусної інфекції COVID-19 [5].…”

unclassified

Characteristics of neurovegetative disorders in ischemic heart disease patients after coronavirus disease 2019 (COVID-19)

Manuilov,

Mikhailovska

2024

Zaporozhye Medical Journal

View full text Add to dashboard Cite

The aim of the study. To examine the frequency and spectrum of cognitive, anxiety-depressive, autonomic disorders and their interrelationship in patients with coronary heart disease (CHD) after COVID-19 infection. Materials and methods. The study involved 71 patients with CHD, stable angina pectoris FC II–III (age 69.0 [64.0; 76.0] years): group 1 (main) – 31 CHD patients after COVID-19; group 2 (comparison) – 40 CHD patients without COVID-19 history. Spectral and temporal HRV parameters were assessed using 24-hour Holter ECG monitoring, anxiety-depressive disorders (ADD) – using the HADS scale, cognitive status of patients – according to the MoCa scale. Results. CHD patients after COVID-19 had a higher frequency of ADD detection and a greater anxiety level (16 [10; 24] versus 10 [9; 13] points, p < 0.05), depression (14 [8; 20] versus 11 [10; 12] points, p < 0.05) as compared to patients without previous history of COVID-19. At the same time, the predominance of the anxiety component over the depressive one in patients of both groups has been revealed. In CHD patients after COVID-19, a decrease in the total MoCa scale score has been found as compared to patients without COVID-19: 24 [22; 26] versus 28 [26; 30] points, p < 0.05. There was an association between the total level of anxiety and depression and the severity of cognitive impairment (r = -0.36, p < 0.05). CHD patients exposed to COVID-19 showed an increased sympathetic and parasympathetic tone of the central nervous system within 24 hours, an increased LF/HF ratio during the active period, activation of slow-acting humoral regulation mechanisms amid increasing stress index and centralization index. In the group of patients with CHD after COVID-19, a wide range of correlations between the rate of ADD, cognitive disorders and HRV parameters has been found. Conclusions. Patients with coronary heart disease recovered from COVID-19 have shown an increase in the incidence and degree of ADD and cognitive disorder manifestations which was accompanied by autonomic dysfunction resulting in stress on the functional and adaptive state of the cardiovascular system. The association between ADD, autonomic and cognitive disorders in patients with coronary heart disease after COVID-19 has confirmed the common pathogenetic links of the disorders found.

show abstract

Ультраструктурні Прояви Протекторного Впливу На Міокард Бурштинової Кислоти, Оксибутирату Натрію І Кверцетину За Умов Експериментального Моделювання Серцевої Недостатності

Герасимюк,

Гнатів,

Левенець

2024

ЗКЕМ

View full text Add to dashboard Cite

РЕЗЮМЕ. Патологія серцево-судинної системи на сьогоднішній день належить до основних причин смертності та інвалідизації населення у більшості країн світу. Тому дослідження останніх років спрямовані на пошуки ефективних засобів запобігання розвитку необоротних некробіотичних процесів у міокарді. Мета – встановити ультраструктурні ознаки протекторного впливу бурштинової кислоти, оксибутирату натрію і кверцетину при моделюванні адреналінової дистрофії міокарда. Матеріал і методи. Експерименти проведено на білих лабораторних безпородних молодих щурах. Моделювання пошкодження міокарда з розвитком ознак серцево-судинної недостатності здійснювали за відомою методикою О. О. Маркової. Корекцію порушень проводили шляхом застосування бурштинової кислоти, оксибутирату натрію і кверцетину. Результати. При моделюванні адреналінової міокардіодистрофії вже через 2 години від початку експерименту відмічалися досить чіткі ознаки порушення як гемомікроциркуляції, так і трофіки кардіоміоцитів. Через 24 години на перший план виступали вже виражені зміни деструктивного характеру в елементах паренхіми міокарда, які розвивалися на тлі відчутних гемодинамічних розладів у гемомікроциркуляторному руслі. Застосування з коригувальною метою бурштинової кислоти, оксибутирату натрію та кверцетину на тлі моделювання адреналінової міокардіодистрофії запобігає розвитку структурних пошкоджень міокарда вже у перші дві години і значно нівелює їх розвиток протягом наступної доби. Причому позитивний ефект спостерігався як у гемомікроциркуляторному руслі, так і в морфофункціональному стані самих кардіоміоцитів. Висновки. Кардіотоксична доза адреналіну спричиняє зміни дистрофічного характеру в кардіоміоцитах, у розвитку яких важливу роль відіграють розлади коронарного кровообігу і які прогресивно наростають від 2 до 24 годин спостереження після введення препарату. Кожен із застосованих середників: бурштинова кислота, оксибутират натрію і кверцетин – мають кардіопротекторний ефект за рахунок позитивного регулювального впливу на коронарний кровообіг і відповідного зниження ступеня гіпоксії міокарда. Більш виражені ангіопротекторні властивості відмічено у кверцетину, порівняно з бурштиновою кислотою і оксибутиратом натрію.

show abstract

The state of the problem of cardiovascular morbidity and mortality in Ukraine

Cited by 9 publications

References 0 publications

Mortality from cardiovascular diseases in Ukraine: medical and statistical analysis of its dynamics and regional characteristics in 2010-2020

Mortality from cardiovascular diseases in Ukraine: medical and statistical analysis of its dynamics and regional characteristics in 2010-2020

Characteristics of neurovegetative disorders in ischemic heart disease patients after coronavirus disease 2019 (COVID-19)

Contact Info

Product

Resources

About