У процесі пошуку відповіді на поставлене у заголовку питання «Навіщо хореографу поліфонія?» у статті: 1) окреслено суть поліфонії на основі застосування оптики різних наукових дисциплін і галузей знань: філософії, суспільних наук, мистецтвознавства, зокрема, музикології, хореології, а також методичних дисциплін у межах освітніх програм підготовки майбутніх хореографів, з-поміж іншого, до балетмейстерської діяльності. З’ясовано, що сьогодні поліфонія є універсальним методологічним принципом, що передбачає співіснування багатьох думок і різноманіття голосів, рівноправний статус цих голосів, їхню спільну паритетну участь у створенні багатоголосної тканини чи то мистецького твору, чи то демократичного суспільства; 2) схарактеризовано місце поліфонії у професійній підготовці майбутніх хореографів, зокрема, до балетмейстерської діяльності. Виявлено, що студенти мають знайомитися з феноменом поліфонії в музиці та поліфонією як балетмейстерським прийомом у процесі широкої міждисциплінарної гуманітарної підготовки; 3) виявлено, що універсальний принцип поліфонії може бути з успіхом реалізований, наприклад, у межах упровадження дидактико-демократичної моделі професійної підготовки майбутніх хореографів (J. Butterworth) для забезпечення демократичних засад і гуманізації освітнього процесу; стимулювання співпраці та співтворчості викладача та студента; активізації професійної соціалізації майбутнього хореографа у творчому процесі на основі поліфонічної групової динаміки (M. Chen, I. Pulinkala, та K. Robinson); 4) залучення студентів до проєктної діяльності зі створення колективних балетмейстерських постановок, зокрема із застосуванням прийомів хореографічної поліфонії та на основі поліфонічної групової динаміки, сприятиме не лише формуванню в майбутніх хореографів спеціальних компетентностей, але й розвиткові загальних (соціальних) компетентностей, soft skills, професійно значущих особистісних якостей; 5) сформульовано припущення, що ознайомлення з явищем поліфонії в музиці та хореографії, зокрема у творчості відомих сучасних балетмейстерів (J. Neumeier та ін.), а також з поняттям поліфонічної групової динаміки має закладати основи ширшого трактування досліджуваного феномена й розуміння його суті як основи розбудови в Україні демократичного суспільства з гуманістичними європейськими цінностями, суспільства, де різноманіття є важливим ресурсом і базою для суспільного діалогу.