Utilization Processing of Waste of Alumina Production Into Water Treatment Reagents

Abstract

Continuous accumulation of waste from alumina production "red mud" leads to contamination of large land areas, reservoirs, and soils and is a potential threat of environmental catastrophe, that leads to the urgent need to find and implement rational ways of its recycling. The most studied areas for alumina wastes recycling include the production of building materials and metals extraction. Red mud acts as a binder filler in the field of production of building materials. Products based on such filler have higher heat resistance, strength and density compared to the control samples. The obtained concrete samples are more resistant to negative temperatures due to the high alkalinity of the filler. However, analyzing the results of existing studies about precious metals extraction from the red mud, its usage in the construction industry, as soil improvers etc., we can conclude that today there are no economically and environmentally justified technologies that would allow red mud utilization in industrial-scale. This is prevented by its high alkalinity, small particle size, complex chemical and mineralogical composition. Red mud is mainly composed of iron and aluminium oxides, which characterizes it as an attractive secondary raw material. Based on a critical analysis of the results of the work on the disposal of red mud by foreign and domestic researchers, it is possible to outline a promising direction of red mud recycling. Namely, it is the creation of water treatment reagents that can be effective for the removal of organic pollutants of natural and human-made origin. Creating water treatment reagents with the full use of red mud as a raw material can help to solve the problem of accumulation of the latter and provide inexpensive and effective reagents in the relevant field.

Описове Дослідження В Маркетингу Як Основа Наукових Досліджень

“…Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор. Принципи організації, практичні інструменти та проблемні питання процесу виконання наукових досліджень описані вченими: І. М. Астрелін, І. В. Косогіна, С. О. Кирій [1], Р. Ф. Бруханський [2], В. Лагодієнко, Л. Іванченкова, О. Лагодієнко [3], О. І. Гуторов [4], А. Бхаттачерджи, Н. Ситник [5], О. Г. Пенькова [6] та ін. Якщо ж розглядати методику проведення досліджень в маркетингу то, можна виділити наукові праці вчених: Ю. В. Фісун, О. С. Борисенко, О. Я. Ярмолюк [7], І. І. Корман [8], А. А. Азоян В. Ю. Охапіна [9], які пропонують інноваційні підходи проведення маркетингових досліджень в сучасних умовах, С. Е. Амонс та О. П. Красняк [10] розкривають суть та роль теоретичних особливостей проведення маркетингового аналізу дослідження ринку, його структурних елементів у забезпеченні конкурентними перевагами підприємств, а також оцінці тенденцій розвитку маркетингових досліджень, О. Ю. Красовська досліджувала наукові підходи до визначення та обґрунтування переваг та недоліків різних методів досліджень ефективності маркетингових інструментів [11], Д. Красиля пропонує модель маркетингового дослідження конкурентного середовища [12], А. В. Мейш, О. В. Матвійчук [13] розглянули суть, завдання та основні важелі маркетингових досліджень на ринку, О. Д. Гуліна [14] визначила особливості маркетингових досліджень інтегрованих структур в умовах нестабільного ринку.…”