Гуморальний Імунітет Проти Дифтерії У Дітей Шкільного Віку Під Час Пандемії Covid-19

Abstract

Мета дослідження – з’ясувати особливості перебігу інфекційних захворювань у дітей залежно від стану гуморального імунітету проти дифтерії, оцінюючи у них рівень специфічних імуноглобулінів G проти дифтерійного токсину у сироватці крові. 
 Пацієнти і методи. Обстежено 124 дитини віком від 6 до 18 років: 62 пацієнти з лабораторно підтвердженою COVID-19, 32 – з іншими інфекційними захворюваннями (за винятком дифтерії) та негативними лабораторними тестами на SARS-CoV-2, 30 дітей без ознак захворювання (контрольна група). Всім дітям визначали С-реактивний білок (СРБ), швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ), прокальцитонін, кортизол, D-димер, 25(ОН) вітамін D, тривалість гіпертермічного синдрому та тривалість лікування, а також визначали рівень імуноглобуліну G (IgG) проти дифтерійного токсину методом імуноферментного аналізу (Diphtheria Elisa IgG, IBL, Німеччина). Результати оцінювали наступним чином: менше 0,01 МО/мл – рекомендована базова імунізація, 0,01–0,1 МО/мл – рекомендована бустерна вакцинація (ревакцинація), більше 0,1 МО/мл – добрий імунітет. 
 Результати досліджень та їх обговорення. Рівень гуморального імунітету проти токсину дифтерії достовірно відрізнявся у групах порівняння. Показник антитоксичних імуноглобулінів G був вищим в 1,9 разу у дітей контрольної групи порівняно з пацієнтами з проявами інфекційних захворювань. Зменшення рівня імуноглобулінів G поєднувалося із зростанням рівня прозапальних маркерів, кортизолу, тривалості гіпертермічного синдрому та тривалості лікування. Бустерної вакцинації потребувало у контрольній групі 4,17 % дітей, у групі із SARS-CoV-2-інфекцією – 37,14 %, у групі дітей з іншими інфекційними захворюваннями бустерної дози протидифтерійного анатоксину потребувало 19,05 % дітей. У дітей з інфекційною патологією на фоні зниженої кількості антитіл до дифтерійного токсину достовірно зростають кількість лейкоцитів, показники ШОЕ, D-димеру, СРБ, кортизолу, тривалість гіпертермії та лікування. Спостерігається негативна середньої сили кореляція між рівнем імуноглобулінів G проти токсину дифтерії та показниками ШОЕ (r=-0,40, p<0,001), СРБ (r=-0,34, p=0,007), D-димером (r=-0,33, p=0,018), кортизолом (r=-0,38, p<0,001), тривалістю гіпертермії (r=-0,52, p<0,001), тривалістю лікування (r=-0,32, p=0,017) та позитивна середньої сили кореляція (r=0,43, p<0,001) між рівнем специфічних імуноглобулінів G та 25(ОН) вітаміну D.
 Висновки. Діти з SARS-CoV-2-інфекцією мали значно нижчий рівень IgG проти дифтерійного токсину порівняно з іншими групами дітей. Зниження рівня гуморального імунітету проти дифтерії супроводжувалося підвищенням прозапальних маркерів та кортизол, а також зниженням рівня 25(OH)D, що може свідчити про тяжчий перебіг інфекційного процесу.