Діагностика Порушень Адаптації Та Стійкості До Стресу В Дітей Із Хронічним Гастродуоденітом

Abstract

Мета: дослідити стан адаптації та стресостійкості в дітей з хронічним гастродуоденітом. Матеріали і методи. Обстежено 39 дітей із загостренням хронічного гастродуоденіту віком від 13 до 18 років, які лікувалися на гастроентерологічному ліжку ендокринологічного відділення Обласної клінічної лікарні м. Івано-Франківська. Верифікація діагнозу хронічного гастродуоденіту здійснювалась на підставі вивчення анамнезу, фізикального обстеження та даних фіброезофагогастродуоденоскопії. Аналізували варіабельність серцевого ритму із застосовуванням системи «КардиоЛаб» «ХАИ-Медика». Оцінку варіабельності серцевого ритму проводили в режимах часового та спектрального аналізів, з детальним аналізом показника активності регуляторних систем відповідно до міжнародних стандартів. Вивчали рівень стресостійкості в дітей за методикою «Виявлення нервово-психічної стійкості, ризику дезадаптації в стресі «Прогноз» Санкт-Петербурзької військово-медичної академії. Результати. У більшості дітей із хронічним гастродуоденітом мало місце перенапруження або виснаження регуляторних систем із зниженням адаптаційно-пристосувальних можливостей організму, а також недостатньою стійкістю до стресу. Крім того, встановлено наявність прямої кореляційної залежності між ступенем зниження адаптації та рівнем стресостійкості у пацієнтів даної групи. Висновки. У більшості дітей, хворих на хронічний гастродуоденіт, відмічається зниження адаптаційних можливостей організму та стійкості до стресу. Актуальними є включення в діагностичний комплекс визначення варіабельності серцевого ритму та психологічного тестування, а також корекція виявлених порушень за допомогою психотерапевтичних та медикаментозних заходів, що сприятиме підвищенню ефективності надання медичної допомоги дітям із хронічним гастродуоденітом.

Применение Показателей Вариабельности Сердечного Ритма Для Оценки Адаптационных Процессов И Уровня Стресса У Гастроэнтерологических Больных (Использование Современных Технологий PRECISE-диагностики)

“…Найбільш активно в сучасних умовах розвивається напрям медицини, що базується на оцінці рівня здоров'я з точки зору теорії адаптації. Стан здоров'я розглядається як здатність організму адаптуватися до умов зовнішнього середовища, а хвороба -як стрес і порушення адаптації [1][2][3][4][5]. Останніми десятиліттями в усьому світі відмічається посилення ролі психосоціальних чинників у порушенні здоров'я населення, а також зростання кількості хвороб адаптації (психосоматичних розладів або психосоматозів).…”