This review explores the application of the Simplex representation of molecular structure (SiRMS) QSAR approach in antiviral research. We provide an introduction to and description of SiRMS, its application in antiviral research and future directions of development of the Simplex approach and the whole QSAR field. In the Simplex approach every molecule is represented as a system of different simplexes (tetratomic fragments with fixed composition, structure, chirality and symmetry). The main advantages of SiRMS are consideration of the different physical-chemical properties of atoms, high adequacy and good interpretability of models obtained and clear procedures for molecular design. The reliability of developed QSAR models as predictive virtual screening tools and their ability to serve as the basis of directed drug design was validated by subsequent synthetic and biological experiments. The SiRMS approach is realized as the complex of the computer program 'HiT QSAR', which is available on request.

6-azacytidine demonstrates activity against adenoviruses types 1, 2, 5. It inhibit synthesis of viral DNA and proteins. 6-AC shows antiherpetic and antiinfluenza action during experimental infection in mice. 6-AC is prospective for drug development as an antiviral substance with a wide spectrum of activity.

No abstract

університет, Україна, 2 Фізико-хімічний інститут захисту навколишнього середовища і людини МОН та НАН України, м. Одеса, 3 Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Україна, 4 Науково-дослідний центр «Біомедична перевірка продуктів та препаратів», м. Одеса, Україна Одним із завдань стратегії ВООЗ щодо запобігання формуванню резистентності до антибіотиків у мікроорганізмів є пошук нових сполук із протимікробною активністю для створення надалі нових антимікробних препаратів. Мета роботи-виявлення пригнічувального впливу амінометансульфокислоти (AMSA) та її похідних: N-метил-(MeAMSA), N-(2-гідроксиетил)-(HEAMSA), N-бензил-(BnAMSA), N-(трет-бутил)-(t-BuAMSA), 4-(N-феніламінометил)феніл-(PhAMPhAMSA) на ріст штамів Staphylococcus aureus АТСС 2592, Staphylococcus aureus 2781 та Staphylococcus aureus Кунда з різним рівнем чутливості до антибіотиків. Матеріали та методи. Під час досліджень використовували метод серійних розведень на рідкому поживному середовищі. Для цього розчиняли хімічні сполуки у ДМСО (до кінцевої концентрації 1 %) і готували розведення препаратів на бульйоні Мюллера-Хінтона в кінцевій концентрації 5 ммоль/л, 10 ммоль/л. Облік результатів виконували через 18-20 годин інкубації при 37 о С за допомогою приладу Densi-La-Meter. Як референс-препарат використовували сульфаніламід. Результати. Препарат AMSA пригнічував ріст усіх досліджуваних штамів стафілококів незалежно від рівня стійкості до антибіотиків більше, ніж сульфаніламід. Препарат МеAMSA також пригнічував ріст досліджуваних штамів S. aureus АТСС 25923 та S. aureus 2781 більше, ніж референс-препарат, але показники пригнічення були менше, ніж у AMSA. Щодо стійкого до антибіотиків штаму S. aureus Кунда не зареєстрували гальмівну дію. Препарати HEAMSA, t-BuAMSA, BnAMSA стабільно гальмували ріст усіх досліджуваних штамів. Рівень гальмування росту штамів S. aureus АТСС 25923 та S. aureus Кунда цими препаратами був вищим, ніж сульфаніламідом. Однак референс-препарат проявляв інгібування росту більше, ніж досліджувані препарати щодо штаму S. aureus 2781. Сполука PhAMPhAMSA не виявила протимікробну активність. Висновки. Похідні амінометансульфокислоти проявили певний рівень протимікробної активності щодо штамів Staphylococcus aureus із різним рівнем чутливості до антибіотиків, вищий за сульфаніламід. Перспективним можна вважати дослідження впливу цих речовин на різні види мікроорганізмів (грампозитивних і грамнегативних) для створення нових протимікробних препаратів. Доцільним буде також вивчення поєднаного застосування цих речовин у комплексі з антибіотиками.

No abstract