Annotation. The article is devoted to the study and comparison of professionally important psychophysiological peculiarities of operators of unmanned aircraft systems (UAS) and air traffic control (ATC) personnel who are serving in the Armed Forces of Ukraine. The purpose of the study is to establish the kinship and differences in the psychophysiological characteristics of operators of UAS and ATC personnel in order to develop recommendations for conducting professional orientation and professional selection of such specialists. To achieve the goal, 142 operators of UAS and 71 specialists who perform duties in the process of ATC under the age of 40 during the period of inpatient flight medical examination on the basis of the Military Medical Clinical Center of the Central Region were selected. The examination was carried out with the help of blank methods and software and hardware complex for psychophysiological research «PFI-2». It is shown that operators of UAS are more prone to risk compared to ATC personnel. The difference in speed characteristics of operators of UAS and ATC personnel indicates higher requirements for decision-making by operators of UAS and greater exhaustion of to the indicators of the critical frequency of light flickers and the number of omission errors in the implementation of the evaluation of a complex visual-motor reaction, which proves that they are busier during the performance of official duties. The number of correct marks when performing the attention task is higher among ATC personnel, and the number of missed rings among operators of UAS is slightly higher compared to the order studied group. Such an effect may be related to the difference in the form of their professional activity during the performance of assigned tasks. The established difference in the level of psychological and psychophysiological parameters of operators OF UAS and ATC personnel can be used to develop criteria for monitoring professionally important qualities and professional selection of specialists in the specified professions.

No abstract

Вступ. Останнім часом зростає кількість досліджень щодо ефективності застосування  невеликих дистанційно пілотованих літальних апаратів, використання яких вимагає значної взаємодії з людьми. Вивчення людського фактору, пов’язаного з пілотуванням безпілотних літальних апаратів значно сприяє ефективності використання їх за призначенням. Важкість праці на робочому місці, є вагомим фактором ризику захворювань серцево-судинної, нервової систем та опорно-рухового апарату людини. Тому питання вивчення шкідливої дії факторів професійного середовища на здоров’я операторів безпілотних авіаційних комплексів є актуальним та своєчасним. Мета. Вивчити вплив факторів, що формують тяжкість праці зовнішніх пілотів БпАК І класу «Легкі» в їхньому професійному середовищі. Матеріали та методи. Досліджено 41 військовослужбовців – чоловіків 20-35 років, які мали досвід управління БпАК І класу «Легкі» та залучались до виконання широкого спектру професійних завдань. За спеціально розробленою анкетою, що віддзеркалювала питання щодо факторів тяжкості праці зовнішніх пілотів під час їх професійної діяльності, було проведено оцінювання їх впливу за 100 бальною шкалою на функціональний стан, а також оцінювались часові параметри професійного навантаження в годинах та окремі кількісні показники в абсолютних одиницях. Статистичний аналіз даних було проведено з залученням методів параметричної (t-критерій Стьюдента) статистики, кластерного та факторного аналізу з допомогою пакету програм STATISTICA 13.3. Результати. Відмітимо, що фактичні фізичні навантаження для всіх операторів були стандартними, але враження від дії цих подразників різко відрізнялися тому для здійснення подальшого аналізу вражень операторів по ряду компонентів фактору тяжкості праці досліджуваний контингент з допомогою кластерного аналізу (методом k-середніх) було розбито на дві більш однорідні групи, які умовно названо групою з «тяжкими» фізичними навантаженнями (група 1) та групою з «легкими» фізичними навантаженнями (група 2). Показано, що враження від тяжкості праці осіб групи 1 є набагато вищими, ніж для осіб групи 2 за рядом показників. З допомогою методу головних компонент факторного аналізу виявлена наявність спеціальної побудови прихованих факторів, що формують працездатність цих осіб. Висновки.  Виділено дві групи операторів БпАК, більш однорідних за своїми враженнями від дії компонентів фактору тяжкості праці та побудовані розв’язувальні правила для визначення приналежності до тієї чи іншої групи модальності вражень відносно характеристик компонентів фактору тяжкості праці, які умовно названо групами з «тяжкими» та з «легкими» фізичними навантаженнями. Виділено два прихованих фактори, що впливають на формування емоційного стану операторів БпАК зі «значною» тяжкістю праці, які сумарно пояснюють існування дисперсії оброблюваних даних на 62,8%. Перший з них фактор «регуляції фізичної активності» формується з допомогою трьох достовірно зв’язаних з ним складових і пояснює 37,1% загальної дисперсії вихідних даних. Другий прихований фактор «впливу некомфортності пози» пояснює 25,7% дисперсії аналізованих даних. Виділено два прихованих фактори, що впливають на формування емоційного стану операторів БпАК з «легкою» тяжкістю праці, які сумарно пояснюють дисперсію використаних даних на 43,3%. Перший прихований фактор «проблем початку дня» сумарно пояснює 23,2% дисперсії. Другий прихований фактор «подолання напруги сенсорних систем організму» пояснює 20,1% загальної дисперсії вихідних даних.

Annotation. The article is devoted to the study of the peculiarities of the transformation of professionally important psychophysiological qualities of military pilots who are practically healthy and patients with stage I hypertension. The article highlights the hidden factors that contribute to the performance of a military pilot. These factors make it possible to explain the peculiarities of the mechanisms of organization of working capacity in practically healthy and patients with hypertension and stage I military pilots. Special decision-making rules have been developed, which make it possible to state that even small changes in the state of health that occur during the development of stage I hypertension are appropriately reflected in the level of psychophysiological functions on the basis of which it is possible to distinguish with a probability of 77.5%. The degree of connection between the state of health of military pilots and the level of their psychophysiological characteristics was assessed. Recommendations for taking into account cognitive changes in pilots of patients with stage I hypertension have been developed. It is established that stage I hypertension affects the structure of correlations of psychophysiological functions of the body, which shows the difference in the mechanisms of regulation of these functions in the development of the disease. It is shown that even practically healthy military pilots have different levels of mental capacity and can show their psychophysiological qualities in different ways, especially in extreme conditions. In addition, it was found that hypertension makes about a third of the surveyed sick pilots more active, which, in turn, increases the physiological cost of professional activities, to reduce which requires periodic treatment and prevention and rehabilitation measures.

No abstract