Резюме. У роботі наведено аналіз результатів обстеження 64 хворих з тромбозами глибоких вен нижніх кінцівок з локалізацією процесу в гомілково-підколінному сегменті. Включення в комплекс клініко-інструментального обстеження пацієнтів (ультразвукові дуплексне сканування та доплерографія, рентгеноконтрастна флебографія) радіоізотопної флебосцинтиграфії дає можливість оцінити шляхи компенсації колатерального венозного кровоплину у підколінному колекторі при тромбозах глибоких вен гомілково-підколінного сегмента. Впровадження активної хірургічної тактики при тромботичній оклюзії гомілкових вен дозволяє попередити формування посттромбофлебітичного синдрому та хронічної венозної недостатності. Ключові слова: тромбоз глибоких вен, підколінний колектор, колатералі, радіоізотопна флебосцинтиграфія.

The article represents the combined treatment results analysis of 50 patients with deep vein thromboses of inferior vena cava system. The complex clinical and instrumental examination of patients included duplex ultrasound scan, X-ray phlebography, multislice computed tomography with intravenous contrast and radionuclide fleboscintigrahpy. All patients were performed the regional thrombolytic therapy, combined with an open palliative thrombectomy in 19 (38%) patients and endovascular implantation of a temporary or constant cava-filter in 31 (62%) patients. In postoperative period for 12 months’ monitoring the local and general complications after combined treatment were found in 4 (8.0%) out of 50 patients, who were performed the combined treatment.

Клініка судинної хірургії, Cхідно-Словацький інститут серцево-судинних хвороб, Університет П. Й. Шафарика, Медичний факультет, Кошице, Словаччина 1 Ужгородський національний університет 2 Особливості хірургічного лікування пацієнтів із синдромом підключично-хребтового обкрадання Мета роботи: систематизувати показання та розробити алгоритм відбору пацієнтів із синдромом підключично-хребтового обкрадання для хірургічного лікування. Матеріали і методи. Проаналізовано результати хірургічного лікування 19 хворих із синдромом підключично-хребтового обкрадання (СПХО). Всіх хворих було прооперовано тільки після вичерпаних можливостей ендоваскулярної реваскуляризації. Артеріальну реконструкцію виконували під загальним знеболюванням в умовах інтраопераційного нейромоніторингу за допомогою транскраніальної оксиметрії. При виборі артеріальної реконструкції надавали перевагу транспозиції підключичної артерії до загальної сонної артерії (9 пацієнтів, 47,4 %). Окрім транспозиції, 5 пацієнтам (26,3 %) виконували сонно-підключичне шунтування, 4 пацієнтам (21,1 %) сонно-сонне шунтування, одному пацієнту (5,3 %) протезування брахіоцефального стовбура. Результати досліджень та їх обговорення. В обстежуваній групі переважали пацієнти з І (36,8%) та ІІ (31,6%) ступенем ішемії верхньої кінцівки. До групи з І ступенем входили 4 пацієнти (21,1 %), у яких запланована імплантація стентграфту із закриттям гирла лівої ЗагСА. ІV ступінь ішемії верхньої кінцівки спостерігали у двох пацієнтів (10,5 %). У ранньому післяопераційному періоді в одного пацієнта (5,3 %) після сонно-сонного шунтування розвинувся ішемічний інсульт. Один хворий помер (5,3 %) -після сонно-сонного шунтування та імплантації стентграфту. Тактика лікування хворих із СПХО залежить не тільки від виду СПХО, стану прохідності гомо-та контрлатеральних судин, які кровопостачають головний мозок, але і від типу порушення мозкового кровообігу.Ключові слова: стеноз сонних артерій; синдром підключично-хребтового обкрадання; хронічна ішемія головного мозку; атеро-склероз.Постановка проблеми і аналіз останніх до-сліджень та публікацій. Синдром підключично-хребтового обкрадання (СПХО) найчастіше вини-кає у разі атеросклеротичного стенозу або оклюзії початкового відділу підключичної артерії [1,2]. Клінічно проявляється втратою свідомості у поєд-нанні з іншими симптомами вертебрально-бази-лярної недостатності, що часто виникають під час енергійного фізичного навантаження ураженої верхньої кінцівки («рука-провокатор») [3, 4]. Час-тіше steal-синдром спостерігають у хворих із ате-росклеротичним ураженням зліва, хоча цей син-дром може бути і двобічним [1, 5].Об'єктивним підтвердженням наявності steal-синдрому є результати рентгеноконтрастної ангіо-графії, під час якої при введенні контрастної ре-човини в контрлатеральну підключичну артерію уражена заповнюється через систему хребтових артерій [2,6]. При виборі методу лікування син-дрому підключично-хребтового обкрадання на сьогодні більшість авторів віддає перевагу рент-ген-ендоваскулярним методам реконструкції під-ключичної артерії (ПКА) [7]. ...

The aim — to evaluate the results of carotid endarterectomy (CEA) in the acute period of ischemic stroke.Materials and methods. The paper presents the results analysis of CEA performed in 260 patients with symptomatic internal carotid artery stenosis.Results and discussion. For the period of 2011 — 2013 (118 patients) the prevailed number of operations was with delayed CEA for 5 — 6 weeks from the moment of ACD; for the period 2014 — 2016 (142 patients) there was a pronounced advantage of performing CEA until 14 days from the moment of ACD. Indicators of postoperative complications in symptomatic patients, who underwent urgent CEA, did not disclose significant difference (p < 0.05) comparing with the group of patients who had CEA after 5 to 6 weeks after ACD. Considering a high risk of stroke recurrence within the first 14 days, urgent carotid endarterectomy is an effective surgical approach to the prevention of recurrent stroke.Conclusions. Urgent CEA is indicated for patients with unstable neurological symptoms, recurrent stroke during 24 hours, as well as for those with unstable atherosclerotic plaque.

Based on the analysis of a large volume of the literature data concerning simulation of thrombotic conditions in laboratory animals under experimental conditions, the authors discuss various models of venous thrombosis. The method proposed by S. Wessler et al. (1959) is considered to be the simplest, most readily reproducible, and least invasive one. It consists of a combination of venous hyperemia and hypercoagulation induced by the administration of an activated coagulation factor.