Ожиріння – це надзвичайно поширене хронічне метаболічне захворювання, яке становить загрозу здоров'ю людини. Основними напрямками лікування ожиріння є корекція способу життя, в першу чергу, модифікація дієти і підвищення рівня фізичної активності, та фармакотерапія. Серед існуючих фармакологічних препаратів, які використовуються для лікування ожиріння, особливий інтерес викликають агоністи рецепторів глюкагоноподібного пептиду-1 і, в першу чергу, ліраглутид.
У даному огляді наведені результати цілого ряду досліджень, які присвячено вивченню ефективності та безпеки ліраглутиду при лікуванні надлишкової маси тіла та ожиріння, в тому числі, і у хворих на цукровий діабет 2 типу. Данні літератури свідчать про те, що застосування ліраглутиду викликає стійке зниження маси тіла у більшості пацієнтів із надлишковою масою тіла та ожирінням, призводить до суттєвого покращення вуглеводного і ліпідного обмінів, а також до зниженням виразності асоційованої з ожирінням артеріальної гіпертензії.
Важливим показанням для застосування ліраглутиду є не тільки ожиріння, а й сам цукровий діабет 2 типу, який перебігає на тлі надлишкової маси тіла або ожиріння. Результатом лікування ліраглутидом хворих з ожирінням без цукрового діабету 2 типу є зниження ризику розвитку останнього, а у хворих з ожирінням, незалежно від наявності або відсутності цукрового діабету 2 типу, гальмування прогресування атеросклерозу, гіпертензії та зниження серцево-судинного ризику. Крім того, застосування ліраглутиду є перспективним напрямком лікування таких асоційованих з ожирінням захворювань, як синдром обструктивного апное сну, синдром полікістозних яєчників у жінок та чоловіче безпліддя.
Ліраглутид проявляє співставну ефективність щодо здатності знижувати масу тіла у хворих з ожирінням порівняно з іншими препаратами аналогічної спрямованості, однак призводить до найбільш виразного зниження кардіо-метаболічних порушень у даної категорії хворих.