Untitled

Abstract

Фізичні методи впливу на рановий дефект широко застосовуються в процесі лікування пошкоджень. Метою нашої роботи було вивчення впливу фотобіомодуляційної (ФБМ) терапії на регуляцію порушень заживлення хронічних ран цитокінами (на прикладі інтерлейкіну-1β (IЛ-1β) та інтерлейкіну-4 (IЛ-4)). У дослідженні були задіяні 54 щури лінії Вістар: інтактні тварини (6 щурів), тварини контрольної та експериментальної груп (по 24 щури в кожній), яким було змодельовано хронічні рани. Щури експериментальної групи отримували ФБM терапію один раз на добу, протягом 5 днів. Лазерний апарат «Ліка-терапевт М» (Черкаси) застосовували в безперервному режимі при довжині хвилі 660 нм, вихідній потужності 10 мВт, щільності енергії 1 Дж/см 2 , часі експозиції 314 с. Ранові дефекти тварин контрольної групи опромінювали фіктивно. Щурів виводили з експерименту на 3-тю, 7-му, 14-ту та 28-му добу після оперативного втручання. Дослідження рівнів IЛ-1β та IЛ-4 в сироватці крові тварин проводилося методом імуноферментного аналізу. Застосування ФБM-терапії призвело до збільшення рівнів IЛ-1β через 3 дні після індукції рани і зниженнячерез 28 днів. Концентрації IЛ-4 знизилися через 3 дні та підвищилися через 14 і 28 днів в групі тварин, ранові дефекти яких піддавалися впливу ФБM-терапії. Застосування ФБM-терапії сприяє регуляції процесів загоєння хронічних ран шляхом модуляції рівнів ІЛ-1β і ІЛ-4 на різних стадіях загоєння. Краще розуміння клітинних і молекулярних механізмів, що лежать в основі загоєння ран при застосуванні ФБМ-терапії, дозволить впливати на репараційні процеси, що призведе до нових та ефективних терапевтичних стратегій для багатьох патологічних станів.Ключові слова: хронічна рана, фотобіомодуляційна терапія, цитокіни, експериментальна модель.