Актуальність. Пацієнти з цукровим діабетом (ЦД) страждають у 1,4–3 рази частіше від супутньої депресії, ніж особи без ЦД. За останніми даними, ЦД у світі перебуває на восьмій позиції як причина інвалідизації населення, у той час як депресивні розлади займають четверту позицію. Депресія порушує емоції, пізнання і поведінку, що призводить до відмови пацієнта проводити адекватне лікування з подальшою декомпенсацією захворювання. Мета дослідження: вивчити взаємозв’язок між станом когнітивної функції та наявністю депресивних розладів у пацієнтів із ЦД зрілого віку. Матеріали та методи. Обстежено 81 пацієнта з ЦД 2-го типу, із них 43 жінки та 38 чоловіків. Пацієнти були поділені на дві групи: з депресивними розладами та без них. Оцінка депресивних проявів проводилась за допомогою опитувальників, які пацієнт заповнював самостійно. Результати. За даними шкали CED-S, частота депресивних розладів становила 38,3 %. При дослідженні когнітивної функції відзначається вірогідне зниження виконання нейропсихологічних тестів, а саме тесту малювання годинника, батареї тестів на лобну дисфункцію (БЛД) у пацієнтів з депресивними розладами. При дослідженні взаємозв’язку різних чинників, таких як тривалість захворювання, індекс маси тіла, систолічний артеріальний тиск, діастолічний артеріальний тиск, рівень загального холестерину, тригліцеридів, вібраційної чутливості і тяжкості депресивних проявів не було знайдено вірогідної різниці. У той же час рівень глікованого гемоглобіну мав вірогідно значимий взаємозв’язок з депресією. Висновки. У пацієнтів з депресією відзначається вірогідне зниження когнітивних функцій за даними тесту БЛД, MMSE та тесту малювання годинника, що свідчить про ураження лобної частки головного мозку. Знайдено вірогідно значущий взаємозв’язок між рівнем глікованого гемоглобіну та тяжкістю депресії. Необхідно проводити скринінг депресивних розладів серед пацієнтів із ЦД для своєчасної допомоги та запобігання зниження когнітивних функцій та інвалідизації пацієнтів.