“…На думку дослідника ключовим питанням є не політична перевага цивільної адміністрації над військовими, але баланс відносин, за яких цивільні посадові особи поважають безпекові прогнози та поради військового командування, забезпечуючи їх потреби. Власне тому найвищою посадовою особою сектору безпеки та оборони є цивільна особа, яка в мирний час виконує функції адміністрування, а у військовийфункції забезпечення [10]. При цьому дослідник вказує на те, що громадський контроль або контроль громадськості є важливим елементом системи цивільного контролю над сферою безпеки та оборони.…”