Тонкоголкова аспіраційна біопсія (ТАБ) є найбільш часто використовуваним методом діагностики папілярної карциноми (ПКЩ) та інших уражень щитоподібної залози. Однак цитоморфологічні маркери ПКЩ, що застосовуються зараз у діагностичній ТАБ цитології, є недостатньо специфічними. Вони спостерігаються як при злоякісних, так і при доброякісних ураженнях, експресуються клітинами не кожного підтипу ПКЩ та різною часткою популяції клітин пухлини. Мета полягала в дослідженні нових морфологічних маркерів ПКЩ, що можуть бути застосовані при дослідженні мазків ТАБ матеріалу щитоподібної залози. Матеріал і методи. Матеріал дослідження включав ТАБ мазки вузлового зобу (n=620), фолікулярної аденоми щитоподібної залози (n=332), тиреоїдиту Хашимото (n=54), онкоцитарних пухлин (n=50), фолікулярної карциноми щитоподібної залози (n=22), медулярної карциноми щитоподібної залози (n=42) та ПКЩ (n=280). Були досліджені ТАБ мазки від пацієнтів обох статей (1164 жінки та 236 чоловіків) віком від 17 до 87 років. Для їх аналізу були застосовані цитохімія, імуноцитохімія та комп’ютерна морфометрія. Результати. В ТАБ мазках ПКЩ були ідентифіковані епітеліальні клітини двох незвичайних фенотипів, яких ніколи не виявляли в мазках доброякісних і не-ПКЩ злоякісних уражень щитоподібної залози. Імуноцитохімічне виявлення цитокератинів (ЦК) вказало на епітеліальне походження цих збільшених і плеоморфних клітин. Основні особливості першого фенотипу включали світлу цитоплазму, чітко окреслені контури клітин, що сильно заломлювали світло, низьку або негативну реакцію на тиреоглобулін танегативну реакцію на epCAM. Клітини другого фенотипу мали макулу, що містила РНК, демонстрували позитивну реакцію на тиреоглобулін і специфічний патерн експресії epCAM. Питання, чи є клітини двох ідентифікованих фенотипів спорідненими формами клітин, є відкритим для дискусії. Висновки. Виявлені клітини зустрічаються лише в ПКЩ і, таким чином, можуть бути використані як високоспецифічні морфологічні маркери, що потенційно здатні підвищити надійність виявлення ПКЩ при дослідженні звичайних ТАБ мазків щитоподібної залози, забарвлених за методом Гімза. Незвичайна морфологія цих клітин дозволяє легко ідентифікувати їх без трудомісткої імуноцитохімії.
