Для дослiдження були обранi чотири типи гiдроксиду. Два з них були отриманi виробничим шляхом та застосовуються у електродах лужних акумуляторiв. Два iншi порошки гiдроксидiв нiкелю були синтезованi за експериментальними методами описаними в сучасних наукових джерелах. Перший гiдроксид був синтезований гiдролiтичним методом iз розчину, що мiстив сiль нiкелю та карбамiд. Iнший синтезований iз розчину солi, що мiстив сумiш катiонiв нiкелю й алюмiнiю у спiввiдношеннi 4:1 та був осаджений при додаваннi концентрованого розчину лугу. У результатi всi обранi порошки гiдроксидiв нiкелю сильно вiдрiзнялись за фiзико-хiмiчними параметрами: структурою, фазовим складом, морфологiєю. Таким чином, було показано, що спосiб синтезу гiдроксиду нiкелю, й в свою чергу вiдмiнностi у структурi та морфологiї, значно впливають на електрохiмiчнi та iншi фiзико-хiмiчнi властивостi порошкiв. У результатi визначення величини питомої поверхнi гiдроксидiв методом адсорбцiї барвника були отриманi значення в iнтервалi вiд 2,52 м 2 /г до 15,44 м 2 /г. Визначенi величини питомих поверхонь були використанi для розрахунку коефiцiєнтiв дифузiї. У свою чергу, коефiцiєнти дифузiї були отриманi для катодного й анодного процесiв, а також розраховане їх середнє значення. Отриманi значення коефiцiєнтiв дифузiї протона у твердiй фазi коливалися вiд 9,86•10-15 до 9,87•10-17 см 2 /с. Порiвняння та аналiз електрохiмiчних характеристик, значень питомої поверхнi порошкiв та коефiцiєнтiв дифузiї дало змогу рекомендувати застосування гiдроксидiв. На додачу були запропонованi можливi механiзми, що пояснюють отриманi значення визначених величин, а також показано взаємозв'язок помiж структурою, способом отримання порошкiв та їх фiзико-хiмiчними параметрами Ключовi слова: Ni(OH) 2 , гiдроксид нiкелю, спосiб отримання, циклiчна вольтамперометрiя, питома поверхня, коефiцiєнт дифузiї протона UDC 544.653.1