A Vision of Social‐Legal Change: Rescuing Ehrlich from “Living Law”. Eugen. Ehrlich. 1936. Fundamental Principles of the Sociology of Law. Trans. Walter L. Moll. Cambridge, MA: Harvard University Press. Pp. xxxvi + 541. Originally published in German, 1913.

Abstract

The hundredth anniversary of the original publication of Eugen Ehrlich's Fundamental Principles of the Sociology of Law is nearly upon us. The book earned high praise from Oliver Wendell Holmes, Roscoe Pound, and Karl Llewellyn as one of the outstanding works of its time. Ehrlich has been identified as an early legal realist, a pioneering figure in legal sociology, and a leading theorist of legal pluralism. In this retrospective review, I explain the strengths and weaknesses of this classic book. Ehrlich articulated an unsurpassed account of dynamic social‐legal change, an account that remains fresh and timely today.

Juxtaposing emerging community laws and international human rights jurisprudence on the protection of women and girls from harmful practices in Malawi

“…Of course, scholars such as Tamanaha hesitate to give the label of 'law' to 'negotiated orders' under the guise of 'living law' because the term 'living law' betrays analytical clarity and drags 'non-law' materials into the law field. 25 However, this article agrees with Claassens's argument, that the rejection of living law as law, on whatever basis, carries with it the implication that people-made law cannot be law as such. Such rejection implies that, to qualify as law, a practice must be made by authorised 'experts', such as lawyers, judges, governments and traditional leaders.…”

Indonesian Law: Development and Renewal

“…3) Foreign Law that apply in foreign countries (Sendari, 2021). Eugen Ehrlich (1936) in Tamanaha (2011) says that law depends on general acceptance and that each group creates living laws, in which each contains creative power.…”

Professor O.F. Kistiakiwsky: reconception of the layers of Ukrainian history (for the 190th anniversary)

“…Вихід у світ у 1913 р. роботи Ерліха «Основоположення соціології права» знаменував закріплення у науковому ландшафті більшменш стрункої соціолого-правової концепції, заснованої на критиці догматизації права і оспорюванні визначення права як суто примусового порядку, встановлюваного і підтримуваного державою. І хоча визначний спір Ерліха, з його концепцією живого права, і Кельзена, прихільника юридичного позитивізму, змушував багатьох дослідників визначати їх як антагоністів, пізніше з'явилося бачення (Б. Таманага, М. Антонов) [22,23], згідно з яким концепція Ерліха інтерпретується як така, яка навряд чи повністю відкидає значення офіційного права і скоріше дає можливість шукати відповідні правила, які можуть збалансувати конкретні інтереси певної справи із загальним інтересом, що захищається правопорядком.…”