ВступОдним з основних чинників, що визначають післяопераційний перебіг при гострій хірургіч-ній патології органів черевної порожнини у ді-тей, є участь великого сальника у формуванні інтраперитонеального запального вогнища [1,2,3]. Оментити у дітей, за даними різних авторів, становлять 30 -35 % у загальному числі невід-кладних лапаротомій [1,4,5,6]. Будучи втягне-ним у запальний процес, великий сальник може ускладнити перебіг основного захворювання й стати причиною релапаротомії [2,7,8,9, 10 ].Дискутабельними і не до кінця вирішеними за-лишаються питання адекватного хірургічного ліку-вання оментитів, недостатньо розроблені питання профілактики розвитку післяопераційних інфіль-тратів за участю сальника [4, 11, 12,13, 14, 15]. За-лишаються відкритими питання особливостей пато-морфологічних порушень при оментитах [1,6,16]. Дослідження в цьому напрямі доки не дозволяють дати всі відповіді на багато питань. Вищевикладене визначає актуальність нашого дослідження.
Мета і завдання дослідженняПідвищити ефективність лікування дітей з оментитами при апендикулярному перитоніті шляхом покращення діагностики запальних змін великого сальника та визначення показань та об-сягів його резекції, для чого провести соногра-фічну, макроскопічну та гістологічну його оцінку.
Матеріал і методиПід нашим спостереженням за період 2006-2016 рр. перебувало 186 дітей віком від 2 до 18 років з апен-дикулярним перитонітом, які знаходились у відділен-ні гнійно-септичної хірургії обласної дитячої клініч-ної лікарні м. Одеси. Найчастіше були діти з місцевим перитонітом -160 (86,1 %) (табл. 1), розповсюджений перитоніт спостерігався у 13,9 % (26 хворих) випад-ків -кожна шоста дитина. Основними критеріями від-бору дітей в групу дослідження була наявність залу-чення великого сальника у запальний процес у дітей з апендикулярним перитонітом (визначена сонографіч-но до операції, наявна під час операції) та формування параапендикулярних абсцесів І-ІІІ.
РЕЗУЛЬТАТИ ДИСЕРТАЦІЙНИХ ТА НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ РОБІТ / RESULTS THESIS AND SCIENTIFIC -RESEARCH