Проаналізовано літературні джерела, що досліджують методи та засоби забезпечення зручності супроводу мікросервісного програмного забезпечення (ПЗ). Виявлено, що наявні підходи, хоч і корисні, не повністю вирішують проблеми, пов'язані зі складністю мікросервісної архітектури. Особливу увагу приділено складності управління великою кількістю незалежних компонент, які потребують узгодженості для забезпечення надійності та ефективності системи. Дослідження виявило, що забезпечення зручності супроводу мікросервісів є складним завданням через їхню розподілену природу, високий ступінь автономії компонент та потребу підтримання узгодженості між ними. Зручність супроводу мікросервісів розглянуто як комплексну характеристику, що містить модульність, аналізованість (англ. Analyzability), можливість повторного використання, змінюваність та тестованість (англ. Testability). Визначено ключові проблеми, що ускладнюють супровід мікросервісів, та запропоновано шляхи їх вирішення. Запропоновано розширити підхід чистої архітектури (англ. Clean Architecture) шляхом додавання шару доменних сервісів, що сприятиме кращій організації бізнес-логіки та зниженню складності в разі внесення змін. Удосконалення структури компонент містить розроблення нового методу управління залежностями, який поєднує ін'єкцію залежностей з локатором служб, що забезпечить гнучкіше та контрольованіше середовище для управління залежностями. Розроблено спеціалізований метод тестування ініціалізації залежностей, що дасть змогу зменшити кількість помилок на ранніх етапах розроблення та підвищити стабільність системи. Окрім цього, розглянуто подальший розвиток використання моків (англ. Mocks) для спрощення процесу тестування, що дасть змогу знизити залежність від зовнішніх сервісів під час перевірки компонент. Результати дослідження засвідчують важливість подальшого вивчення та вдосконалення методів забезпечення зручності супроводу мікросервісів, що має вирішальне значення для підтримання високої якості програмного забезпечення та зниження витрат на його підтримку. На підставі запропонованих шляхів вирішення можна розробити нові та вдосконалити наявні методи, що дасть змогу підвищити показники зручності супроводу мікросервісного ПЗ, зменшити ризики, пов'язані з інтеграцією нових компонент, та забезпечити ефективніше управління складними мікросервісними системами.
