Anatomy, Imaging, and Pathology of the Lacrimal Apparatus

Kassel, Edward E.; Schatz, Charles J.

doi:10.1016/b978-0-323-05355-6.00010-0

Cited by 8 publications

(5 citation statements)

References 224 publications

Supporting

Mentioning

Contrasting

Unclassified

Order By: Relevance

“…Proximal and distal partial occlusions may accompany ocular surface diseases (8)(9)(10). The development of minimally invasive surgical methods in recent years has led to less preference for aggressive operations.…”

Section: Discussionmentioning

confidence: 99%

See 1 more Smart Citation

The importance of scintigraphic qualitative and quantitative measurements in patients with epiphora due to unilateral punctum stenosis

Ceylan,

Yilmaz

2023

ATJMED

View full text Add to dashboard Cite

Aim: We aimed to evaluate nasolacrimal drainage and accompanying additional occlusions after topical steroid treatment in punctal stenosis patients with recurrent epiphora. We evaluated the change in nasolacrimal drainage and the effect of the presence of additional pathology on the response to noninvasive medical treatment in the 6-month follow-up after treatment. Materials and Methods: Fifty-two patients with unilateral punctal stenosis and ipsilateral epiphora were included in our study. The mean age of the patients was 68.23±9.67. All patients received topical steroids for punctal stenosis. Dacryoscintigraphy was performed on all patients to evaluate additional pathologies before treatment. In the pre-treatment dacryoscintigraphy, there was obstruction at the lacrimal sac entrance in 7 (13%) patients, at the sac outlet in 24 patients (46%), and in the nasolacrimal duct in 21 patients (40%). Dacryoscintigraphy was repeated 6 months after treatment to evaluate the response to treatment. None of the patients had a history of surgery for the punctum or nasolacrimal system. Ophthalmological examination findings were normal on the non-complaining side. Dacryoscintigraphy on both sides was performed. Scintigraphic images were evaluated both quantitatively and qualitatively. Regions of interest were plotted on specific areas for quantitative evaluation. Results: Thirty-four (81%) patients were female. The punctal region had an edematous appearance in patients with punctal stenosis. Dacryoscintigraphy was repeated 6 months after the treatment to evaluate the response to the treatment. Nasolacrimal drainage was normal in 71% of patients who had stenosis at the entrance and exit of the sac as a result of punctal stenosis treatment. Epiphora and stenosis at the same level persisted in all 21 patients with nasolacrimal duct stenosis. Conclusion: Punctal stenosis is a common condition, especially in elderly patients. Methods with excellent patient compliance in diagnosis and treatment should be preferred first. Dacryoscintigraphy is a convenient method to identify patients for whom aggressive methods are required.

show abstract

Section: Discussionmentioning

confidence: 99%

“…The standard method was used for scintigraphic imaging (3)(4)(5)(6)(7)(8)(9)(10). Before the installation of radioactive material, the patient was placed on his back.…”

Section: Methodsmentioning

confidence: 99%

The importance of scintigraphic qualitative and quantitative measurements in patients with epiphora due to unilateral punctum stenosis

Ceylan,

Yilmaz

2023

ATJMED

View full text Add to dashboard Cite

show abstract

“…Proximal and distal partial occlusions accompanying ocular surface diseases are common conditions. A combination of primary and secondary dryness tests, DSG, and DCG increases treatment success in some indications (8)(9)(10)(11).…”

Section: Tablementioning

confidence: 99%

Evaluation of Distal Occlusions accompanying Punctal Stenosis using Radionuclide Imaging in patients with Unilateral Epiphora

Ceylan

Yilmaz

2023

Med Sci Discov

View full text Add to dashboard Cite

Objective: Our objective was to evaluate distal occlusions accompanying punctal stenosis, which can lead to impaired nasolacrimal drainage in patients with punctal stenosis, using radionuclide imaging. Material and Methods: Our study enrolled 42 patients who had unilateral punctal stenosis and experienced epiphora on the same side. None of the patients had previously undergone surgical intervention for this condition. Ophthalmological examination results were normal on the unaffected side. Dacryoscintigraphy was performed bilaterally, and specific regions of interest were identified. The scintigraphic images were assessed quantitatively and qualitatively by two nuclear medicine specialists. Evaluation between the nuclear medicine specialists was conducted using the McNemar Bowker test and the Kappa test. Results: Eighty-one percent (34) of the patients were female. The mean age of the patients was 68.23±9.67 years. In patients with punctal stenosis, the punctal area exhibited edematous features. The lacrimal drainage pathway from the punctum was assessed by two nuclear medicine specialists using two different methods. In the visual quantitative evaluation to determine the localization of the stenosis, there was a low to moderate agreement between the two observers (p=0.018, kappa value=0.252). In the quantitative evaluation, there was excellent agreement between the observers (p=0.0001, kappa value=1). Conclusion: Dacryoscintigraphy is preferred as an imaging method due to its non-invasive nature that does not disturb the physiological processes. It offers advantages such as lower radiation exposure and higher patient compliance compared to dacryocystography. However, it should be noted that the anatomical correlation in dacryoscintigraphy is relatively low compared to radiological methods. By incorporating quantitative data into the visual assessment of dacryoscintigraphy, it may be possible to enhance anatomical correlation and improve observer agreement, particularly in patients presenting with a combination of functional and anatomical obstructions.

show abstract

“…У наш час для успішного відновлення сльозовідведення при хронічному дакріоциститі (ХД) до передопераційного обстеження хворих висуваються принципово нові вимоги. Загальноприйнятим лікуванням ХД є хірургічне [9], а ендоназальний ендоскопічний доступ до слізного мішка має значні переваги [4,1,12,13]. Разом з тим, у підготовці пацієнтів до хірургічного втручання необхідно з'ясовувати особливості анатомо-топографічного взаєморозташування сльозовідвідних шляхів (СВШ) і внутрішньоносових структур [2,3].…”

unclassified

“…Разом з тим, незважаючи на тривалий час існування методу КТ, відносну простоту виконання, відмічається деяка обмеженість у його застосуванні при патології СВШ [9]. При традиційних протоколах сканування ННП і слізних шляхів, лікар часто не отримує достатньої корисної інформації про топографо-анатомічні взаємозв'язки слізного мішка та оточуючих внутрішньоносових структур, що може значно утруднювати планування ходу майбутньої операції та визначення оптимального доступу до слізного мішка.…”

unclassified

Передопераційне Рентгенологічне Обстеження Хворих З Хронічним Дакріоциститом

Minaiev¹

2020

RS Global - Science Review

View full text Add to dashboard Cite

Метою дослідження було розробити спосіб визначення топографо-анатомічного взаємозв’язку слізного мішка з оточуючими структурами та оцінити його ефективність при плануванні та виконанні ендоназальної ендоскопічної дакріоцисториностомії (ЕЕДЦРС). Досліджувану групу (1-а група) склали 45 пацієнтів з хронічним дакріоциститом (ХД), яким ЕЕДЦРС була здійснена за розробленою методикою, до групи порівняння (2-а група) було включено 36 хворих, яким після виконання ЕЕДЦРС за розробленою методикою в зону дакріориностоми встановлювали полівінілхлоридний провідник. До контрольної (3-ї) групи увійшли 28 пацієнтів, яким ЕЕДЦРС виконувалась за загальноприйнятою методикою. Для оцінки інформативності методик проведення комп’ютерної томографії (КТ) СВШ і можливості ефективного застосування отриманих КТ-даних, пацієнти 1-ї та 2-ї груп були розподілені на 2 підгрупи: до 1А і 2А були включені пацієнти, яким КТ СВШ проводили за розробленою методикою, а хворим підгруп 1В і 2В – за традиційним алгоритмом. Гіперпневматизація клітин agger nasi виявлена у 14,7% обстежених, запальна патологія в навколоносових пазухах – у 38,5% (p>0,05). Слізна ямка розташовувалась на рівні переднього кінця середньої носової раковини (СНР) в 39,4 % випадках, допереду від нього – у 32,1%, а дозаду – в 14,7 %. У 13,8 % спостереженнях визначити відношення слізної ямки до СНР було утрудненим, ці випадки були в підгрупах 1В, 2В та в 3-й групі (p<0,05). Візуалізація хірургічного поля 1-2 ступеня в групах 1А та 2А була у понад 90 % пацієнтів, у групах 1В та 2В – менш ніж у 50 %, а в групі 3 – у 25 % хворих (p<0,05). Таким чином, анатомо-топографічні особливості СВШ необхідно визначати та враховувати при хірургічному лікуванні та спостереженні хворих з ХД. Розроблена методика проведення КТ із контрастуванням СВШ є ефективнішою в порівнянні з традиційною, а виконання хірургічного втручання при її застосуванні – ощадливим.

show abstract

Anatomy, Imaging, and Pathology of the Lacrimal Apparatus

Cited by 8 publications

References 224 publications

The importance of scintigraphic qualitative and quantitative measurements in patients with epiphora due to unilateral punctum stenosis

The importance of scintigraphic qualitative and quantitative measurements in patients with epiphora due to unilateral punctum stenosis

Evaluation of Distal Occlusions accompanying Punctal Stenosis using Radionuclide Imaging in patients with Unilateral Epiphora

Передопераційне Рентгенологічне Обстеження Хворих З Хронічним Дакріоциститом

Contact Info

Product

Resources

About