Search citation statements
Paper Sections
Citation Types
Year Published
Publication Types
Relationship
Authors
Journals
This paper examines the intricate links between artificial intelligence (AI) and education, delving into both theoretical and practical aspects while evaluating possible ramifications for labor market dynamics, professional activity, and wider educational paradigms. Our research methodology involved analyzing relevant scientific literature, classifying data, consulting with subject matter experts, and synthesizing the results. Our research suggests that AI has the ability to greatly improve pedagogical processes, personalize learning experiences to meet individual student needs, and successfully address the time and financial limitations that are inherent in traditional educational models. However, our study also reveals challenges related to data confidentiality, potential plagiarism and fraud associated with AI use, and socioeconomic disparities resulting from unequal technology access. Additionally, we identified a significant gap in current AI usage standards legislation. It is essential for researchers, educators, and policymakers to recognize the potential risks of AI implementation in educational settings and proactively develop strategies that prioritize ethics, safety, and effectiveness. With labor market trends favoring specialists knowledgeable in utilizing AI tools, a consequent change in curricula is expected. In response to our findings, we recommend the creation of new academic disciplines that concentrate on the cultivation of AI expertise; the establishment of comprehensive national AI strategies; the crafting of retraining roadmaps for those who may be affected by AI automation; the inclusion of online AI courses in existing educational programs; and the promotion of grant funding for future AI research. Our future research will concentrate on reducing the potential negative impacts of integrating AI into educational systems.
This paper examines the intricate links between artificial intelligence (AI) and education, delving into both theoretical and practical aspects while evaluating possible ramifications for labor market dynamics, professional activity, and wider educational paradigms. Our research methodology involved analyzing relevant scientific literature, classifying data, consulting with subject matter experts, and synthesizing the results. Our research suggests that AI has the ability to greatly improve pedagogical processes, personalize learning experiences to meet individual student needs, and successfully address the time and financial limitations that are inherent in traditional educational models. However, our study also reveals challenges related to data confidentiality, potential plagiarism and fraud associated with AI use, and socioeconomic disparities resulting from unequal technology access. Additionally, we identified a significant gap in current AI usage standards legislation. It is essential for researchers, educators, and policymakers to recognize the potential risks of AI implementation in educational settings and proactively develop strategies that prioritize ethics, safety, and effectiveness. With labor market trends favoring specialists knowledgeable in utilizing AI tools, a consequent change in curricula is expected. In response to our findings, we recommend the creation of new academic disciplines that concentrate on the cultivation of AI expertise; the establishment of comprehensive national AI strategies; the crafting of retraining roadmaps for those who may be affected by AI automation; the inclusion of online AI courses in existing educational programs; and the promotion of grant funding for future AI research. Our future research will concentrate on reducing the potential negative impacts of integrating AI into educational systems.
Currently, online encyclopedias have become the main source of encyclopedic knowledge all over the world. Russia is somewhat behind the leading countries in this area. The Russian-language Wikipedia has been developing more or less on a par with its neighbors. However, recently, unfortunately, anti-Russian articles began to appear there, which is why a group of wiki editors had to distance themselves from Wikipedia and initiate the creation of a new encyclopedia independent of it - Runiversalis. The Great Russian Encyclopedia, which is moving belatedly to the Internet, shows the still modest results. The article suggests certain solutions designed to intensify the reorganization of online encyclopedias and provide an additional level of comfort for the reader. Emphasis is placed on the need for permanent operational updating of articles posted on the web and the role of the Russian Academy of Sciences in the creation of encyclopedias.
У статті висвітлено напрями розвитку інформаційної кампанії Російської Федерації (рф) в ході збройної агресії проти України, зміни основних наративів російської пропаганди та пріоритетів у період з вересня по грудень 2022 року. Представлено основні заходи інформаційної кампанії рф щодо легітимізації окупації території України, яка складається з п’ятьох етапів, та надана їх загальна характеристика. Наведені фейкові результати псевдореферендумів на тимчасово окупованій території України щодо приєднання до рф. Представлені наративи російської пропаганди в інформаційному просторі щодо зміни основної мети так званої спеціальної військової операції та виправдання збройної агресії проти України. Висвітлена роль російської пропаганди у формуванні обрису головного ворога Росії в особі “колективного Заходу” та безпосередньо військового блоку НАТО на чолі із США. У статті представлені додаткові заборони в інформаційному просторі рф, прийняті на законодавчому рівні, та тенденція просування культу смерті для обґрунтування багаточисельних людських втрат Збройних Сил (ЗС) рф та зниження активності російського населення щодо мобілізації як наслідок успішних дій Збройних Сил України. У статті представлені різноманітні інформаційні заходи рф щодо організації проведення і супроводження комплектування ЗС рф у різні періоди збройної агресії проти України. Відображені результати роботи російської пропаганди з виготовлення різних пропагандистських творчих продуктів. Проаналізована електоральна підтримка населенням рф війни в Україні та російської влади за результатами опитування “Левада-центру”. Представлені наративи російської пропаганди на міжнародній арені у 2022 році під час міжнародних заходів та в ході засідань Ради Безпеки ООН з питань навколо України. Визначено, що інформаційна кампанія рф проти України в ході повномасштабного збройного вторгнення виявилась провальною, оскільки агресору не вдалось досягти поставлених цілей.
scite is a Brooklyn-based organization that helps researchers better discover and understand research articles through Smart Citations–citations that display the context of the citation and describe whether the article provides supporting or contrasting evidence. scite is used by students and researchers from around the world and is funded in part by the National Science Foundation and the National Institute on Drug Abuse of the National Institutes of Health.
customersupport@researchsolutions.com
10624 S. Eastern Ave., Ste. A-614
Henderson, NV 89052, USA
This site is protected by reCAPTCHA and the Google Privacy Policy and Terms of Service apply.
Copyright © 2025 scite LLC. All rights reserved.
Made with 💙 for researchers
Part of the Research Solutions Family.