Широке впровадження ядерних технологій у промисловість, медицину, науку тощо збільшує кількість фахівців, що піддаються додатковому радіаційному опроміненню. Крім того, проблема професійного раку є без перебільшення, найскладнішою в профпатології, що зумовлено багатофакторністю етіології цього захворювання. Радіаційні аварії на Чорнобильській АЕС і Фукусіма-1 (Японія, острів Хонсю) показали, що ядерні реактори не мають гарантій абсолютно безпечної експлуатації. Наразі зростає і загроза ядерного тероризму. На основі результатів літературних джерел і аналізу представленого в них великого фактичного матеріалу та результатів власних досліджень щодо різних видів і характеристик опромінення доцільно сформувати науково обґрунтовану основу для оптимізації радіаційного захисту різних категорії населення, насамперед, медичний персонал і пацієнтів. Професійне опромінення та його наслідки викликають велике занепокоєння в усьому світі щодо радіаційної безпеки медичного персоналу та пацієнтів. Наведені в роботі дані – це незначна ілюстрація до питання про стан радіаційної небезпеки для людини за різних форм опромінення і як наслідок, виникнення стохастичних ефектів, у тому числі радіогенного раку. Проведений аналіз літературних даних та власні радіаційно-епідеміологічні, експериментальні та радіобіологічні дослідження дозволяють зробити висновок, що найбільш коректним є вивчення впливу на людину всіх типів джерел радіації щодо їх сумарної, тобто кумулятивної дози опромінення. Необхідність розрахунку комплексної оцінки радіаційних ризиків, реконструкції сумарної дози іонізуючих випромінювань від усіх видів опромінення дозволить оптимізувати радіаційний захист населення країни та знизити канцерогенний ризик.