Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ 2 Дитяча клінічна лікарня № 6 м. Києва 3 Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, м. Київ Мета дослідження: встановлення частоти підвищеної тривожності, депресії та алекситимії у підлітків із первинною артеріальною гіпертензією (АГ) та розроблення алгоритму їхнього медико-психологічного супроводу. Матеріали та методи. Обстежено 91 підлітка (21 дівчинку та 70 хлопчиків) віком від 10 до 17 років (середній вік-14,65±1,52 року). верифікацію діагнозу проводили методом добового моніторування АТ з використанням моніторів «ABM-04» («Meditech», Угорщина). Було сформовано дві групи: І група-60 підлітків (11 дівчаток і 49 хлопчиків) зі стабільною та лабільною АГ та ІІ (контрольна) група-31 підліток (10 дівчаток і 21 хлопчик). Психологічне дослідження включало визначення реактивної (РТ) та особистісної тривожності (ОТ) за допомогою опитувальника Спілбергера-Ханіна, депресії-з використанням тесту Зунга, алекситимії-з використанням Торонтської шкали алекситимії. Результати. Помірна реактивна тривожність відзначалась у 50%, висока-у 28,6% підлітків з первинною АГ; помірна та висока особистісна тривожність-у 59,8% і 35,7% відповідно; алекситимія та схильність до алекситимії-у 21,4% та 31% відповідно, депресія-лише у 2,4%. У середньому дані показники не відрізнялися від показників контрольної групи. З урахуванням даного дослідження та результатів попередніх досліджень розроблено та запроваджено алгоритм медико-психологічного супроводу підлітків із первинною АГ. Заключення. У більшості підлітків з первинною артеріальною гіпертензією виявляють алекситимію і/або високу тривожність, що потребує психологічної корекції. Ключові слова: первинна артеріальна гіпертензія, підлітки, медико-психологічний супровід.