2016
DOI: 10.1097/md.0000000000004276
|View full text |Cite
|
Sign up to set email alerts
|

Association between open or closed reduction and avascular necrosis in developmental dysplasia of the hip

Abstract: Supplemental Digital Content is available in the text

Help me understand this report

Search citation statements

Order By: Relevance

Paper Sections

Select...
3
1
1

Citation Types

1
18
0
2

Year Published

2019
2019
2023
2023

Publication Types

Select...
7

Relationship

0
7

Authors

Journals

citations
Cited by 24 publications
(21 citation statements)
references
References 55 publications
(84 reference statements)
1
18
0
2
Order By: Relevance
“…DDH is one of the most common hip disorders seen in children; about one in 100 newborns have hip dysplasia and one to two per 1000 have hip dislocation [2][3][4][5]. Many genetic and environmental factors are responsible for DDH [1][2]. The primary cause is the instability of the joint due to ligamentous laxity, which may be due to genetic or mechanical factors.…”
Section: Discussionmentioning
confidence: 99%
See 3 more Smart Citations
“…DDH is one of the most common hip disorders seen in children; about one in 100 newborns have hip dysplasia and one to two per 1000 have hip dislocation [2][3][4][5]. Many genetic and environmental factors are responsible for DDH [1][2]. The primary cause is the instability of the joint due to ligamentous laxity, which may be due to genetic or mechanical factors.…”
Section: Discussionmentioning
confidence: 99%
“…Breech presentation has been identified as a major risk factor; others include family history, female gender, birth order (with a higher risk in the firstborn), and oligohydramnios. Early diagnosis and treatment of DDH can ensure a better functional outcome and prevent degenerative joint disease [1]. Clinical screening of newborns for DDH is now universal.…”
Section: Discussionmentioning
confidence: 99%
See 2 more Smart Citations
“…Певні автори рекомендують застосовувати у таких пацієнтів консервативне лікування [20], проте зі збільшенням віку дитини збільшується і кількість ускладнень після консервативного лікування (у порівнянні з оперативним) та залишається висока вірогідність проведення оперативного втручання надалі (від 38 до 80%) [5,23]. Порівнюючи результати закритого та ізольованого відкритого вправлення у пацієнтів, що почали ходити, виявили більше випадків аваскулярного некрозу головки стегнової кістки після відкритого вправлення, але значно меншу кількість випадків розвитку РАД чи редислокацій та оперативних втручань надалі [24]. Більшість авторів схиляється до того, що лікування пацієнтів, які почали ходити, має бути хірургічним.…”
Section: вступunclassified