В оглядовій статті наведені нові дані щодо потенційного взаємозв’язку двох найпоширеніших ревматичних захворювань і можливої ролі сечової кислоти в патогенезі остеоартриту (ОА). Остеоартрит — це дегенеративне захворювання суглобів, що призводить до болю, зниження якості життя і до негативних соціально-економічних наслідків. Подагра є найпоширенішою формою запального артриту і наслідком стійко підвищених рівнів уратів і відкладення прозапальних кристалів моноурату натрію в суглобах. Встановлено подібну локалізацію, сприяючі та генетичні чинники для обох захворювань. Проте відношення між цими двома нозологіями досі до кінця не з’ясовані, зокрема вплив ОА на розвиток подагри і вплив подагри на розвиток ОА. Традиційні фактори ризику ОА призводять до ініціації хрящового пошкодження і продукції прозапальних медіаторів, що сприяють запаленню. У той же час загибель хондроцитів веде до утворення уратів, і, якщо їх концентрації досить високі, це може сприяти відкладенню кристалів на хрящі на макроскопічному рівні, що потенційно може призвести до вторинного механічного пошкодження суглобового хряща і сприяти додатковому прогресуванню ОА. В умовах гіперурикемії синовіальна рідина при ОА матиме більш високі фонові рівні уратів, що може безпосередньо впливати на місцеві урат-опосередковані процеси ОА, збільшуючи ймовірність кристалізації. Результатом буде порочне коло, у якому прогресування ОА призводить до утворення уратів, а утворення уратів спричинятиме подальше прогресування ОА. Подані докази взаємозв’язку подагри й ОА з особливим акцентом на роль гіперурикемії за наявності або відсутності подагри, проаналізовані дослідження, що з’ясовують можливі біохімічні, механічні та імунологічні співвідношення при цих захворюваннях. Розглянуті терапевтичні можливості лікування ОА із застосуванням традиційних уратзнижуючих препаратів та колхіцину.