Biological Modeling of Type I Diabetes Mellitus with Alloxane with Modified Chemical Properties

Abstract

Стаття присвячена порівняльному аналізу впливу щойноприготованого розчину алоксану та алоксану, що перебував протягом 30 діб в негер-метичній упаковці на клінічну картину цукрового діабету І типу. Дослід проводили на 60-ти білих експериментальних щурах, масою 150-200 гр., молодого віку (24 тижні) обох статей, що утримува-лись в умовах віварію Медичного інституту, кафед-ри морфології. Експеримент тривав 60 діб. Важли-вою умовою для моделювання цукрового діабету є введення розчину алоксану після 10-ти годинного голодування. Дигідрат алоксану вводили інтрапе-ритонеально одноразово у вигляді 0,9% нормаль-ного сольового розчину в дозі 150 мг/кг. Після вве-дення свіжого розчину алоксану у експерименталь-них тварин розвинулась клінічна картина цукрового діабету І типу: полідипсія, поліфагія, поліурія з глю-козурією, зниження маси тіла, значне підвищення глюкози в крові, а у щурів, яким було введено алок-сан місячної давнини, симптоматика була набагато слабшою.Ключові слова: алоксан, цукровий діабет, експериментальні моделі, гіперглікемія, глюкозурія.Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дана робота є фрагментом НДР «Закономірності вікових і конституціональних морфологічних перетворень внутрішніх органів і кісткової системи за умов впливу ендо-і екзоген-них чинників і шляхи їх корекції», № держ. реєстра-ції 0113U001347.Вступ. Цукровий діабет займає 3 місце в світі після серцево-судинних захворювань та онкопато-логії. Постійно вивчаються питання хронічної гіпер-глікемії, зокрема і експериментальним шляхом для чого використовуються хімічні сполуки (алоксан, стрептозотоцин та ін.)Незважаючи на значні успіхи в сучасній діагно-стиці цукрового діабету, та новітні досягнення у вивченні патогенезу цього захворювання ряд запи-тань залишаються відкритими [2,5].Велике значення для вивчення патогенезу за-хворювання має експериментальна діабетологія.В наш час є безліч моделей експериментально-го цукрового діабету основними з яких є наступні:1. Хімічна модель. Використовується введення хімічних речовин, що вибірково впливають на β-клітини острівців Лангергарса: стрептозоцин, алок-сан, дитизон, хлорозотоцин, ципрогептадин та ін.2. Хірургічна модель. Використовується повне або часткове видалення підшлункової залози.3. Ендокринна модель. Використовується три-вале введення гормонів аденогіпофізу, СТГ, АКТГ, що викликає метагіпофізарний діабет, або введен-ня глюкокортикоїдів, що викликають метастероїд-ний діабет.4. Генетична модель. Використовується виве-дення чистих ліній мишей (щурів) та ін. тварин зі спадково-зумовленою формою цукрового діабету.5. Імунна модель. Використовується введення тваринам антитіл проти інсуліну [9,10,12].Найбільш поширеними являються хімічна та хірургічна моделі цукрового діабету.Цікавість до алоксану різко зросла з 1943 року, коли вперше було показано, що введення цього хімічного з'єднання викликає вибірковий некроз острівців підшлункової залози з подальшим розви-тком класичних симптомів цукрового діабету.В наш час підвищена увага до алоксану виник-ла перед усім, тим, що він володіє цитостати...