1 Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, Україна 2 Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, Старобільськ, Україна ioliya.sumy@gmail.com У статті представлені результати дослідження нейродинамічних (функціональна рухливість нервових процесів, латентні періоди сенсомоторних реакцій різної складності, швидкість центральної обробки інформації) і психофізіологічних (увага та короткочасна пам'ять) показників людей з короткозорістю набутої форми. Всі учасники були поділені на 3 групи по 30 осіб в кожній відповідно до слабкого, середнього та високого ступеня короткозорості. Виявлено, що більшість досліджуваних показників погіршуються із зростанням ступеня короткозорості. Водночас люди з різним ступенем короткозорості характеризуються специфічними змінами у вищій нервовій діяльності, які можливо є наслідком функціональних перебудов в мозкових структурах, формуванням певної функціональної системи. Загалом, при слабкій короткозорості виявлені найліпші показники нейродинаміки, уваги та пам'яті (крім слухової пам'яті на числа). Для середнього ступеня короткозорості характерним є зниження швидкісних показників уваги при одночасно вищому рівні функціональної рухливості нервових процесів, вищий рівень зорової і слухової пам'яті на слова. Високому ступеню короткозорості відповідають знижені нейродинамічні показники, висока швидкість уваги на фоні найнижчої її якості, знижені рівні обох досліджуваних видів короткочасної пам'яті (крім слухової на числа). За рівнем смислової пам'яті вірогідних відмінностей між групами не виявлено.Ключові слова: набута короткозорість, сенсомоторні реакції, увага, короткочасна пам'ять, вища нервова діяльність.Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано в рамках науково-дослідної роботи Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка «Адаптаційні реакції організму до ендогенних та екзогенних факторів середовища», № державної реєстрації 0116U008030.Вступ. Необхідно відмітити, що на сьогодні інтерес до вивчення індивідуально-типологічних та психофізіологічних функцій, їх ролі у становленні як особистісних рис людини, так і її професійних якостей не втрачає своєї актуальності. Від початку ХХ століття накопичено достатньо даних стосовно онтогенетичного становлення та формування основних властивостей нервової системи та вищих психічних функцій [8,10,17], описані їх вікові особливості та прояви в різних галузях життєдіяльності людини: під час навчання, праці чи спортивної діяльності [3,4,7,9]. Ці знання складають основу для розуміння поведінкових реакцій та індивідуальних відмінностей між людьми.Зважаючи на тенденцію до погіршення здоров'я населення України, не менш важливим є дослідження стану вищої нервової діяльності людини при наявності патологічних процесів чи патологічних станів. Однією із найбільш поширених патологій зорової системи сучасного інформаційнонапруженого суспільства, є короткозорість набутої форми [1,22]. Вважається, що людина до 80-90% життєво важливої інформації навколишнього середовища с...