“…Решта ж 60 % ГМД характеризувалися скорочувальними реакціями на вказані стимули, які мало відрізнялися від контролю. Ми помітили [3], що зміни у пуринергічній та холінергічній сигналізації спостерігалися тоді, коли у сечовому міхурі щурів з діабетом, з якого готувалися смужки ГМД, виявляли ознаки запалення (циститу), у зв'язку з чим було зроблено припущення, що їх основною причиною насамперед є не гіперглікемія, а її ускладнення, зокрема, інтерстиціальний цистит.…”