Вивчали протеолітичну, α-галактозидазну і β-глюкозидазну активності консорціумів Lactobacillus acidophilus 317/402 з Вifidobacterium longum-Я3 і Вifidobacterium adolescentis-С52 в процесі ферментації соєвого молока. Встановили, що досліджувані культури мають активні ферментні апарати і допомагають мінімізувати чинники, що обмежують використання соєвого молока для виробництва функціональних продуктів харчування -присутність олігосахаридів, що не перетравлюються, і бобового смаку. За протеолітичною активністю, яка становила 30 mU через 6 годин ферментації, лідирував консорціум Lactobacillus acidophilus 317/402 з Вifidobacterium adolescentis-С52. Найбільшу α-галактозидазну і β-глюкозидазну активності -98 U/mg і 81 U/mg відповідно -проявляв консорціум Lactobacillus acidophilus 317/402 з Вifidobacterium longum-Я3. При цьому кількість даідзину, гліцитину і геністину знижувалася відповідно на 93 %, 75 % і 99,6 %, а кількість відповідних агліконів зростала на 278 %, 153 % і 338 %. Тоді як зазначені ферментні активності Lactobacillus acidophilus 317/402 з Вifidobacterium adolescentis-С52 не перевищували 78 і 75 U/mg відповідно, та процеси біотрансформації ізофлавонів йшли менш інтенсивно. Показано, що в соєвому молоці формуються певні симбіотичні взаємини між обраними штамами біфідобактерій та ацидофільною паличкою, що дає можливість отримувати високі титри пробіотичних культур в готовому продукті, причому з перевагою біфідобактерій. Через 9 годин ферментації середня кількість клітин біфідобактерій і лактобацил по обох консорціумах становила (0,9-2)•108 КУО/см3 и (0,8-4)•109 КУО/см3. Доведено підвищення пробіотичної та естрагенної активності ферментованих напоїв на основі сої при зниженні кількості галактоолігосахаридів в середньому на 50-70 % Ключові слова: ферментація, соєве молоко, лактобацили, біфідобактерії, пробіотики, олігосахариди, ізофлавони, α-галактозидаза, β-глюкозидаза