Зброджування крохмалевмісної сировини в спиртовому виробництві обмежене швидкістю ферментативного гідролізу декстринів, від чого залежить продуктивність спирту з тонни сировини. Нами проведено дослідження кінетики гідролізу крохмалю кукурудзи ферментами амілазного комплексу в залежності від їх дозування в умовах одностадійного та двостадійного процесу розрідження. В роботі використовували загальноприйняті в спиртовій промисловості методи досліджень. Умовну крохмалистість визначали поляриметрично за методом Еверса. Ферментативну активність визначали фотоколориметричним методом. За умовами здійснення ферментативного гідролізу крохмалю за температури 90 оС втрата активності ферментного препарату «Амілекс 4Т» становила 73 % вже після першої години витримування, а після трьох годин витримки активність його складала лише 15.4 % від початкової. Режим розрідження за температури 50–70 оС впродовж однієї години та підвищення до 90 оС і витримки дві години забезпечив збереження активності ферменту, яка становила 62.9 % від початкової. У результаті розрідження сусла за різним дозуванням ферменту альфа-амілази визначено, що доза ферменту 1.5 одиниці активності на 1 г крохмалю забезпечує необхідний і достатній рівень утворення зброджуваних цукрів. Встановлено, що розчинення крохмалю за умов ступінчатого двостадійного нагріву сусла було кращим у порівнянні з одностадійним режимом. Вміст нерозчиненого крохмалю в дозрілій бражці був 0.03 проти 0.13 г/100 см3 в контролі, показники незброджених цукрів в бражці відповідали регламентованим, а вміст спирту збільшився на 0.2 %.