“…За результатами дослідження, проведеного авторами наукової статті (Carter et al, 2019), було доведено, що такі рухливі сполуки шкодять біоценозу ґрунту. Згідно з експериментальними дослідженнями авторів (Ilyas et al, 2019;Bulygin et al, 2020), встановлено, що гранично допустимий вміст міді, цинку та нікелю в рослинах коливається в межах 100, 50 та 300 мг на 1 кг сухої речовини; в той час як автори статті (Zheplinska et al, 2021a) стверджують, що максимально допустимий вміст міді, цинку та нікелю в рослинах коливається між 50, 4 та 23 мг на 1 кг сухої речовини. Значно нижчі концентрації регулюються для таких елементів, як берилій: 0,1 мг/кг; кадмій: 0,015 -0,5; хром: 0,2 -1,0; ртутний: 0,05 -0,1; фтор: 0,3 -0,4; свинець: 0,06; селен: 0,2 -2,0; олово: 0,8 -6,0 (Tkach et al, 2022).…”