Актуальність. Класифікація, патогенез і клінічні прояви невриту зорового нерва неоднозначні. Привертає увагу складність статистичного аналізу подібних випадків, особливо на початковому етапі, коли прояви схожі, але трактуються по-різному, обираються різні лікувальні тактики. Мета: дослідити особливості атрофії зорового нерва, викликаної запаленням зорового нерва, за допомогою оптико-когерентної томографії (ОКТ). Матеріали та методи. Обстежено в амбулаторних умовах в Івано-Франківському національному медичному університеті 2 пацієнти (4 ока) із запаленням зорового нерва. Проведено візометрію, офтальмоскопію і аналіз даних комп’ютерної периметрії та ОКТ, виконаних у приватних установах у містах первинного обслуговування і в Івано-Франківську. Результати. Було обстежено два пацієнти, В., 31 рік, і К., 25 років, з прогресивним зниженням зору впродовж двох років і семи місяців. В обох випадках встановлено діагноз атрофії зорового нерва, асоційованої із вірусною інфекцією. У випадку пацієнта В. атрофія почалася зі збільшення товщини шару нервових волокон (ШНВ) на стороні ураження на 19 % порівняно із протилежною стороною, а в пацієнтки К. — відразу зі зменшення вдвічі. Надалі у першому випадку зменшилась товщина ШНВ і шару гангліонарних клітин (ШГК) вдвічі порівняно із попереднім періодом, а в другому випадку залишилась на попередньому рівні. Зменшення товщини ШНВ і ШГК може вважатися критерієм, що ускладнює прогноз при невриті, і може розглядатися як параметр трансформації запальної невропатії в атрофію зорового нерва. Висновки. Неврит є важливим фактором формування атрофії зорового нерва. Раннє застосування ОКТ-параметрів структурних пошкоджень головки зорового нерва дозволить диференціювати тяжкість ураження при запальній невропатії різного генезу.