Clinical association between Kikuchi׳s disease and systemic lupus erythematosus: A systematic literature review

Sopeña, B.; Rivera, Alberto; Chamorro, Antonio-Javier; Freire, Mayka; Alende-Castro, Vanesa; Seco, Elena; González-Gay, Miguel Á.; González‐Quintela, Arturo

doi:10.1016/j.semarthrit.2017.01.011

Cited by 47 publications

(42 citation statements)

References 38 publications

Supporting

Mentioning

Contrasting

Unclassified

Order By: Relevance

“…Sopeña B et al recently reported that patients with KFD associated with SLE can present with fever, arthritis, cutaneous rash, leukopenia, neurologic involvement, severe KFD, haemophagocytic lymphohistiocytosis (HLH) and recurrence at a higher rate than those with KFD alone, and need treatment with high or immediate doses of corticosteroids [6]. In our patient, HLH-like symptoms and laboratory findings were identified and continuous corticosteroid treatment was deemed necessary.…”

Section: Discussionmentioning

confidence: 67%

“…Although the cause of KFD remains unclear, it is generally considered to be an autoimmunemediated disorder or an exaggerated immune reaction to an underlying infectious agent. Recent studies revealed that some patients with KFD met the criteria for diagnosis of SLE during their episode and shared several clinical and laboratory manifestations [5,6]. About 12-59% of patients with SLE develop lymphadenopathies at some point during the course of their disease, and histological and ultrastructural findings of lymph node biopsy specimens cannot distinguish KFD from lymphadenopathy associated with SLE [6].…”

Section: Discussionmentioning

confidence: 99%

“…Recent studies revealed that some patients with KFD met the criteria for diagnosis of SLE during their episode and shared several clinical and laboratory manifestations [5,6]. About 12-59% of patients with SLE develop lymphadenopathies at some point during the course of their disease, and histological and ultrastructural findings of lymph node biopsy specimens cannot distinguish KFD from lymphadenopathy associated with SLE [6]. In our case, although fever, arthralgia, and leukopenia are nonspecific symptoms reported in other febrile diseases, the patient met the diagnostic criteria of SLE according to ANA and Sm Ab positivity.…”

Section: Discussionmentioning

confidence: 99%

See 2 more Smart Citations

Is recurrent Kikuchi-Fujimoto disease a precursor to systemic lupus erythematosus?

Horino

Ichii

Terada

2019

Romanian Journal of Internal Medicine

View full text Add to dashboard Cite

Kikuchi-Fujimoto disease (KFD), also known as histiocytic necrotizing lymphadenitis, is a rare, benign, self-limiting disease characterized by cervical lymphadenopathy and fever. Since KFD was first reported in 1972, the validity of this clinical entity has been controversial and its aetiology remains unknown. Herein, we report a case of a patient with KFD, which was believed to be associated with systemic lupus erythematosus.

show abstract

Section: Discussionmentioning

confidence: 67%

Section: Discussionmentioning

confidence: 99%

Section: Discussionmentioning

confidence: 99%

See 1 more Smart Citation

Is recurrent Kikuchi-Fujimoto disease a precursor to systemic lupus erythematosus?

Horino

Ichii

Terada

2019

Romanian Journal of Internal Medicine

View full text Add to dashboard Cite

show abstract

“…Хвороба має тенденцію до спонтанної ремісії із середньою тривалістю до трьох міся ців. Деякі вчені виявили зв'язок між ХКФ і системним червоним вовчаком (СЧВ) [12,34,40,43]. Оскільки ХКФ не має класичних клі нічних особливостей та лабораторних характе ристик, це може призвести до діагностичної плутанини та помилкового призначення ліку вання.…”

unclassified

“…Лікування ХКФ спрямоване на полегшення больового та гіпертермічного синдромів із застосуванням нестероїдних протизапальних засобів (НПЗП). Призначення КС (преднізо лон) рекомендується при важкій екстранодаль ній або генералізованій ХКФ, при неврологіч ному ураженні (асептичний менінгіт, мозкова атаксія), ураженні печінки, підвищенні рівня ЛДГ та при синдромі СЧВ (за наявності пози тивних титрів антиядерних антитіл (ANA)) [4,43]. J.S.…”

unclassified

Kikuchi–Fujimoto disease: features of diagnosis and clinical course

Dorosh¹,

Stegnitskaya²,

Petronchak³

et al. 2019

MPU

View full text Add to dashboard Cite

У статті повідомляється про випадок хвороби Кікучі-Фуджимото (ХКФ) в Україні, індукованої Епштейн-Барр вірусом (EBV), у однорічної дівчинки із розповсюдженим лімфопроліферативним синдромом (ЛПС), ентеропатією, запальними проявами ЛОР органів, гіпертермією, лейкопенією із нейтропенією та тромбоцитопенією, з високими маркерами запалення, із вторинним транзиторним гемофагоцитарним лімфогістіоцитозом (ГФЛГ). Емпірично розпочата терапія антибіотиками широкого спектра виявилася неефективною. Проводилася диференціація із гострою лейкемією (ГЛ), мієлодиспластичним синдромом (МДС), інфекційним процесом та лімфомою. Виконувались аспіраційна, трепанаційна біопсія кісткового мозку (КМ), молекулярно генетичні дослідження КМ та крові. Діагноз ХКФ верифікований у двох незалежних гістологічних лабораторіях із проведенням гістологічного дослідження та ІГХД ЛВ. У відбитках ЛВ виявлено помірну кількість атипових лімфоїдних клітин переважно великого розміру з інтенсивно базофільною вакуолізованою цитоплазмою та великим поліморфним ядром, схожих на клітини Годжкіна, двоядерні клітини, схожі на клітини Ріда-Штемберга, макрофаги, півмісячні гістіоцити. У гістологічних препаратах ЛВ виявлялася значна кількість макрофагів, ознаки виразного каріорексису та значні некрози без присутності неийтрофільних гранулоцитів, дуже характерні для некротизуючого лімфаденіту. За результатами ІГХД клітини з морфологією імунобластів виявилися позитивними на CD20, PAX 5. Між клітинами пухлини виявлялася велика кількість Т лімфоцитів (CD3 +) та макрофагів (CD163, CD68). Також ці клітини були гетерогенно позитивними до CD30, bcl 2, негативними до CD15, CD10, tdt, CD38, CD246, bcl 6, c myc. У клітинах пухлини виявлена експресія CD44, MUM1 та CD43. При молекулярному дослідженні більшість імунобластоподібних клітин, особливо великих атипових, була позитивною до вірусних білків EBER EBV. При забарвленні на Кі 67 позитивною була більшість цих клітин та майже всі великі атипові клітини. При забарвленні на р53 виявлено «дикий» тип експресії. За результатами КТ у дитини виявлялися вогнища некрозу у частині ЛВ та в паренхімі селезінки. Позитивного клінічного ефекту (регресія ЛПС, нормалізація гемограми, відсутність лабораторних критеріїв запалення) досягнуто через місяць від початку застосування у лікуванні кортикостероїдів (КС). Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом (ЛЕК) всіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень було отримано поінформовану згоду батьків дитини. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. Ключові слова: хвороба Кікучі-Фуджимото, Епштей-Барр вірусна інфекція, гемофагоцитарний лімфогістіоцитоз, діти.

show abstract

Autoimmune Connective Tissue Diseases

Lehman

Bridges

2020

Hospital-Based Dermatopathology

View full text Add to dashboard Cite

Clinical association between Kikuchi׳s disease and systemic lupus erythematosus: A systematic literature review

Cited by 47 publications

References 38 publications

Is recurrent Kikuchi-Fujimoto disease a precursor to systemic lupus erythematosus?

Is recurrent Kikuchi-Fujimoto disease a precursor to systemic lupus erythematosus?

Kikuchi–Fujimoto disease: features of diagnosis and clinical course

Autoimmune Connective Tissue Diseases

Contact Info

Product

Resources

About