Clinical peculiarities of antibiotic associated bowels impairment and its significance in irritable bowel syndrome appearance

Abstract

Клінічні особливості антибіотикоасоційованого ураження кишечника та його значення у виникненні синдрому подразненої кишки Львівський національний медичний університет імені Данила ГалицькогоКлючові слова: кишка, синдром подразненої кишки, антибіотик, терапія.Мета роботи -дослідити ураження кишечника після антибіотикотерапії, частоту, характер і клінічні особливості, проаналізувати його значення у виникненні синдрому подразненої кишки.Матеріали та методи. У дослідження включили 110 пацієнтів (33 чоловіки і 77 жінок) у віці від 16 до 83 років, які отримували антибіотикотерапію. Здійснили оцінювання функції кишечника до лікування антибіотиком і через 1 тиждень, 3 та 6 місяців після його завершення (відповідно 1-4 візити). Контрольну групу становили 20 здорових осіб, які не отримували антибіотикотерапію протягом двох років.Результати. Виявили, що ознаки порушення функції кишки спостерігали під час першого візиту у 18,2% хворих, другого -у 60,0% хворих, третього -у 45,5% хворих і четвертого -у 41,1% хворих. Під час 2-4 візитів ознаки порушення функції кишки виявляли вірогідно частіше, ніж під час першого візиту (до призначення антибіотика), р<0,001. Під час другого візиту, коли ознаки порушення функції кишки були найбільш виражені, у 44,5% хворих спостерігався біль у животі, у 46,4% хворих -метеоризм, у 29,1% -діарея, у 18,2% -закреп, у 2,7% -змішані випорожнення, у 33,6% хворих -позакишкові прояви (зниження настрою, пригнічення, тужливість, апатія, зниження працездатності, порушення сну). Клінічні ознаки синдрому подразненої кишки після 6 місяців спостереження ви-являли у 32,2% хворих.Висновки. Ознаки порушення функції кишки спостерігали у 60,0% хворих, які завершили антибіотикотерапію, що значно більше, ніж у хворих контрольної групи (р<0,001). Ураження кишечника найчастіше проявляються у вигляді зміни частоти та форми випорож-нень, больового синдрому, синдрому метеоризму та позакишкових проявів. У 32,2% хворих після 6 місяців спостереження розвинулась клініка синдрому подразненої кишки, що вірогідно частіше, ніж до лікування (10,9% хворих) та порівняно з контрольною групою (5,0% хворих), р<0,01.