Із використанням інституційного підходу визначено місце мовної політики у забезпеченні сталого розвитку. Обґрунтовано особливості функціонування інституційного середовища з позиції конкретизації його ролі в україномовному середовищі. Систематизовано дані щодо стану індексу глобальної конкурентоспроможності мов за 2021-2022 рр. Виявлено, що українська мова не входить до топ 20 країн найбільш популярних мов у світі у звітному періоді. Крім того, протягом останніх років спостерігається тенденція щодо збільшення кількості осіб, які говорять східними мовами (арабська, хінді тощо). Аналіз чинної Стратегії популяризації української мови (2019 р.) дозволив визначити її переваги та недоліки, усунути які рекомендовано в межах уточнених векторів мовної політики України (зовнішнього та внутрішнього).