Community-acquired pneumonia in elderly and very elderly patients

Бобылев, А. А.; Rachina, Svetlana; Авдеев, С. Н.; Kozlov, Roman; Дехнич, Н. Н.

doi:10.18093/0869-0189-2015-25-3-261-276

Cited by 6 publications

(3 citation statements)

References 117 publications

Supporting

Mentioning

Contrasting

Unclassified

Order By: Relevance

“…Этот показатель значительно выше у пожилых больных -25-44 случая на 1000 человек в год среди больных старше 70 лет и до 68-114 случаев на 1000 человек в год у стариков, находящихся в домах инвалидов. Наличие сопутствующей патологии сердечно-сосудистой системы с явлениями хронической сердечной недостаточности является независимым фактором риска неблагоприятного течения и прогноза при ВП [6]. Смертность больных нетяжелой ВП не превышает 5%, однако при тяжелом течении заболевания она может достигать 25-50%.…”

unclassified

“…Микоплазменные пневмонии наиболее часто поражают лиц молодого возраста, в основном в организованных коллективах, но могут быть и спорадические случаи. Микоплазменные пневмонии имеют гриппоподобное начало, при физиологическом исследовании выявляется скудная симптоматика поражения одного, реже обоих легких, отсутствие системного воспалительного ответа в общем анализе крови, нетяжелым, неосложненным течением и благоприятным прогнозом [6,36,51]. Могут быть явления лимфоаденопатии, гепатоспленомегалии, кожной сыпи.…”

unclassified

See 1 more Smart Citation

Modern Aspects of Community-Acquired Pneumonia

Круглякова¹,

Kruglyakova

Нарышкина³

et al. 2019

Bulletin Physiology and Pathology of Respiration

View full text Add to dashboard Cite

Thanks to a large number of studies on community-acquired pneumonia (CAP) by scientists around the world, new data are emerging on various aspects of the problem. Therefore, it is necessary to regularly update knowledge on this issue. Despite the tendency to decrease in recent years, the incidence of CAP is 5-10 cases per 1 thousand of the population. In the structure of the general morbidity of respiratory diseases, CAP ranks 2nd in the adult population and 1st in children. Mortality from CAP ranges from 5% to 25-50% depending on the severity, mechanisms of development and personality of the patient (age, nutritional status, concomitant diseases, immune system, etc.), increasing with the growth of diseases of the upper respiratory tract caused by pneumotropic viruses. The clinical lecture presents current data on the features of etiology, previously little known mechanisms of the pathogenesis of CAP, the clinic of typical bacterial, viral, fungal, mycoplasmic and parasitic CAP, as well as the features of the disease in patients with severe immune disorders (AIDS, other diseases/pathological conditions) and aspiration pneumonia. In short form there are discussed the main recommendations for the treatment of CAP in various clinical groups: outpatients, persons with mild CAP, patients with severe CAP with suspected infection with Pseudomonas aeruginosa and aspiration.

show abstract

unclassified

Modern Aspects of Community-Acquired Pneumonia

Круглякова¹,

Kruglyakova

Нарышкина³

et al. 2019

Bulletin Physiology and Pathology of Respiration

View full text Add to dashboard Cite

show abstract

“…Раціональний вибір антибіотика для терапії будь-якої інфекції, в т. ч. ПП, передбачає врахування його активності щодо найбільш поширених патогенів, без-пеки застосування, фармакокінетичних характерис-тик, ризиків «паралельної шкоди» (побічного еколо-гічного ефекту антимікробної хіміотерапії у вигляді селекції полірезистентних штамів мікроорганізмів та викликана ними колонізація або інфекційний процес) [12]. Істотними, але менш значимими є зручність за-стосування і вартість АМП.…”

unclassified

Фармакоепідеміологічний Аналіз Тенденцій Використання Бета-Лактамних Антибіотиків Для Лікування Пневмонії В Республіці Таджикистан

Савченкова¹,

Saidova²,

Sanginova³

2017

ФЧ

View full text Add to dashboard Cite

Мета роботи. Провести ретроспективний аналіз споживання β-лактамних антибіотиків для лікування позалікарняної пневмонії в стаціонарах Республіки Таджикистан з використанням DDD-методології. Матеріали і методи. Оцінювали споживання β-лактамних антибіотиків згідно з індексом ATC/DDD ВООЗ за 2011-2015 рр. В якості одиниці вимірювання використовувалося кількість грамів активної речовини з подальшим розрахунком показника загальної DDDs, DDDs/100 ліжко-днів та % від загальної DDDs. Результати й обговорення. Проведено ретроспективний аналіз споживання β-лактамних антибіотиків для лікування позалікарняної пневмонії в пульмонологічному відділенні багатопрофільного стаціонару Республіки Таджикистан. Встановлено збільшення споживання β-лактамних антибіотиків для лікування пневмонії за 2011-2015 рр. Виявлена динаміка зумовлена виключно за рахунок збільшення споживання антибактеріальних препаратів з групи цефалоспоринів, а саме цефалоспорину III покоління -цефтриаксону. При цьому знизився інтерес в якості антибактеріальних препаратів для лікування позалікарняної пневмонії до антимікробних препаратів з групи пеніцилінів. Висновки. Спостерігається поступове скорочення застосування для фармакотерапії позалікарняної пневмонії препаратів пеніцилінового ряду (ампіцилін) і невиправдане зниження призначення одного з найбільш ефективних і безпечних антибіотиків -амоксициліну. Позитивним є також зниження призначення цефалоспоринів першого покоління (цефазоліну). При цьому велика популярність цефтриаксона становить потенційну небезпеку зростання резистентності до цього препарату і розвитку побічних реакцій, що вимагає більш ретельного контролю раціональності застосування даного антибіотика. , якщо ці дані екстраполювати на Росію з населенням близько 140 млн жителів, можна вважати, що щоріч-но захворювання переносять більше 1,5 млн осіб до-рослого населення країни, при цьому у 1 млн осіб діагноз пневмонії своєчасно не встановлено. Для Республіки Таджикистан (РТ) питання діагностики та ефективного лікування ПП також є досить актуаль-ним. Екстраполяція загальносвітових даних на РТ дозволяє стверджувати, що в республіці з населен-ням понад 8 млн жителів щорічно ПП переносять близько 1 млн мешканців. У окремих категорій насе-лення показник захворюваності на ПП виявляється істотно вище. За даними ряду авторів [3-6] цей по-казник може досягати 30-40 %, при цьому серед осіб молодого віку захворюваність на ПП становить 1-12 %, серед старших вікових груп -25-44 %.ПП є також однією з провідних причин смертності від інфекційних хвороб. За прогнозами ВООЗ, в XXI ст. летальність, внаслідок патології органів ди-хання, буде займати другий рядок в загальній струк-турі причин смерті. Смертність від ПП у осіб молодо-го і середнього віку без супутніх захворювань стано-вить 1-3 %, у пацієнтів старше 60 років при тяжкому перебігу пневмонії і наявності супутніх захворювань -15-30 % [2,7]. Високий рівень смертності зберіга-ється і в РТ. Цьому сприяють кліматичні чинники, не-висока доступність медичної допомоги, зумовлена значними відстанями від населених пунк...

show abstract