: (Comparative Analysis and Assessment of the Level of Development of Contemporary Societies: The Prospect of Theoretical Synthesis)

Abstract

СОЦІОЛОГІЯ. 1 (7) ПОРІВНЯННЯ І ОЦІНКА РОЗВИТКУ СУЧАСНИХ СУСПІЛЬСТВ: ПЕРСПЕКТИВА ТЕОРЕТИЧНОГО СИНТЕЗУВ статті уточнюються наявні підходи компаративного аналізу і оцінки рівня розвитку різних суспільств із врахуван-ням їхніх цивілізаційних характеристик. Таке уточнення дозволяє розв'язати фундаментальну суперечність теорій розви-тку сучасного суспільства і модернізації, яка зумовлена невизначеністю спільного і відмінного для різних форм модерну. На основі критичного розгляду інституціонально-універсалістського, локально-цивілізаційного і формально-компаративного підходів визначаються ключові виміри розвитку суспільств в глобальній світовій системі: стан і продуктивність економі-ки та матеріальна безпека, ефективність інститутів, ціннісні орієнтації і мотивація діяльності, людський капітал і ког-нітивна мобілізація, якість життя за об'єктивними і суб'єктивними критеріями, стан здоров'я і очікувана тривалість життя, соціальне включення, згуртованість і набуття повноважень. Для вдосконалення інструментів адекватного порів-няння суспільств з різними цивілізаційними витоками і програмами модернізації використано підхід "збільшення спромож-ності" (the Capability Approach) і пов'язану з ним модель соціальної якості.Ключові слова: суспільний розвиток, модернізація, сучасне суспільство, соціальна якість, порівняльний аналіз, збіль-шення спроможності.В сучасній соціальній теорії існує розбіжність оцінок процесу суспільного розвитку і характеристик сучасних суспільств [Савельєв, 2015]. Відкритими залишаються питання, що є "спільним для різних форм сучасності і що є відмінним" [Wagner, 2010: р.53]. Незважаючи на широке використання різних індикаторів для порівняль-ного аналізу суспільств в межах національних держав, груп країн і регіонів [Abdallah, 2009; Huppert, 2009; Cracolici, 2010; The Worldwide Governance Indicators, 2013; Human Development Report, 2014; The Global Innovation Index, 2014; OECD Better Life Index, 2015;Helliwell, 2015; Porter, 2015], вони, здебільше, є недо-статніми для повноцінного соціологічного аналізу, який зосереджується на структурних, інституціональних і культурних особливостях суспільств [Савельєв, 2012].Саме в оцінці цих особливостей полягає головне протиріччя соціологічного дискурсу суспільного розвит-ку. Це -суперечність між теоріями спільності форм су-спільства модерну, які виходять з ідеї універсальності механізмів соціального розвитку, і теоріями множинних модернів і численних модернізацій, які заперечують існування єдиної моделі розвитку. По суті, це є фунда-ментальна теоретична і світоглядна розбіжність між баченням єдності людської історії (від просвітницької ідеї прогресу, марксистського формаційного підходу, Парсонівської еволюції систем до сучасних теорій пост-індустріального суспільства і постматеріалістичних цін-ностей) і цивілізаційним підходом ("концепціями лока-льних цивілізацій"), згідно з яким історичний процес є дискретним і соціальний розвиток зумовлюється уніка-льними культурними або цивілізаційними особливостя-ми суспільств.Таким чином, необхідно віднайти критерії для пор...