Comparison of clinical outcomes for 40 necrotic immature permanent incisors treated with calcium hydroxide or mineral trioxide aggregate apexification/apexogenesis

Abstract

Necrotic open-apex incisors treated with ultrasonic filing plus MTA placement need the shortest mean duration for apical hard tissue barrier formation. For elongation of apical root length, Ca(OH)2 apexification/apexogenesis is better than MTA apexification/apexogenesis, regardless if either ultrasonic or hand filing are used.

Fracture coronaire avec exposition pulpaire d’une incisive permanente maxillaire immature : à propos d’un cas

“…En effet, ce matériau a montré d'excellentes propriétés biologiques permettant l'apposition cémentaire au niveau apical et la formation d'un véritable ligament parodontal [15,16,17]. Le MTA, utilisé pour l'apexification, permet de réduire le temps du traitement par la mise en place d'un bouchon apical rendant possible l'obturation canalaire définitive, de diminuer les risques d'affaiblissement dentinaire et de fracture radiculaire et de prévenir les risques infectieux [18,19,20,21].…”

Comparison of the Success Rate of Mineral Trioxide Aggregate, Endosequence Bioceramic Root Repair Material, and Calcium Hydroxide for Apexification of Immature Permanent Teeth: Systematic Review and Meta-Analysis

“…Lee et al . 17 conducted apexification study on 40 necrotic immature open apex incisors and evenly divided them into diffrent groups (calcium hydroxide and MTA with hand and ultrasonic filing). Two conclusions derived, that root length elongation was better in teeth treated with calcium hydroxide and short time need for apical barrier in MTA apexification with ultrasonic filing.…”

Retrospective Analysis of Efficacy in Applying Mineral Trioxide Aggregate and Calcium-Containing Agents for Apexification

“…У дослідженні Lee L.-W. (2015) формування апікального бар'єру в області різців із неповністю сформованим апексом, котрі були обтуровані МТА в середньому спостерігалось через 5,4 ±1,1 тижні за умов ультразвукової обробки кореневих каналів, та через 7,8 ±1,8 тижнів за умов ручної обробки кореневих каналів [19]. У випадках застосування з аналогічною метою кальцій гідроксиду дослідники відмічали формування апікального бар'єру через 11,3±1,3 тижні за умов ультразвукової обробки каналів та через 13,1±1,5 за умов ручної обробки каналів.…”

“…У випадках застосування з аналогічною метою кальцій гідроксиду дослідники відмічали формування апікального бар'єру через 11,3±1,3 тижні за умов ультразвукової обробки каналів та через 13,1±1,5 за умов ручної обробки каналів. Проте, незважаючи на техніку обробки каналів у всіх досліджуваних випадків рівень елонгації кореня в процесі формування був статистично вищим при застосуванні кальцієвмісного середника у порівнянні із МТА (3,5 ± 0,3 мм проти 2,1 ± 0,2 мм за умов ультразвукової обробки коренів, та 3,7 ± 0,3 проти 2,1 ± 0,1 за умов ручної обробки коренів, p < 0.001) [19].…”