Дослідження охоплює вивчення теоретичних аспектів біохакінгу, його практичного застосування, а також аналіз потенційних ризиків, пов'язаних з цим напрямком.
Мета статті полягає у комплексному аналізі феномену біохакінгу як засобу для розвитку та вдосконалення когнітивних функцій людини.
Методи: аналіз сучасних наукових джерел, експериментальних і клінічних досліджень у галузі біохакінгу; систематизація існуючих знань та теоретичних підходів; оцінка ефективності різних методів біохакінгу з точки зору їх впливу на когнітивні функції; аналіз ризиків та можливих наслідків застосування методів біохакінгу. Дослідження базується на комплексному підході до оцінки явища біохакінгу, що включає як теоретичний аналіз, так і вивчення практичних аспектів.
Результати: Було встановлено, що глобалізація, наявність передових технологій та зростаючий особистий простір індивіда призводять до бажання людей максимізувати можливості свого тіла та розуму. Це явище стає особливо актуальним у сучасному світі, і Україна не залишається осторонь цих глобальних процесів. Розуміння цього явища є пріоритетним для розкриття психологічних особливостей розвитку сучасного суспільства. Наразі біохакінг не реалізований до кінця через відсутність всебічно обґрунтованої наукової бази. Втім, згідно з науковими дослідженнями, результати можуть бути досить ефективними та корисними для розвитку особистості. Біохакери мають можливість самостійно експериментувати з максимізацією властивостей свого тіла та мозку, використовуючи такі засоби, як спорт, медитації, дієту, а також застосування різних речовин, що посилюють когнітивні чи фізичні можливості.
Висновки: Проблема біохакінгу, зокрема нейрохакінгу, ще не отримала достатньої уваги в дослідженнях, тому вимагає більш детального вивчення та систематизації. Вдосконалення власних когнітивних функцій ґрунтується на посиленні або розширенні можливостей мозку завдяки вдосконаленню внутрішніх і зовнішніх систем обробки інформації