Correlation of serum delta-like ligand-4 level with the severity of diabetic retinopathy

Abstract

Background Diabetic retinopathy (DR) is one of the most serious microvascular complications of type 2 diabetes mellitus (T2DM). Delta-like ligand-4 (DLL4) maintains the normal physiological microenvironment of the retina. However, the relationship between the level of DLL4 and the severity of DR remains unclear. Methods We retrospectively analyzed serum DLL4 levels and other laboratory and clinical data in 94 T2DM patients (35 patients without DR [NDR], 32 with non-proliferative DR [NPDR], 27 with proliferative DR [PDR]), and 30 healthy controls. Results The serum DLL4 level was significantly greater in the NDR group (43.38 ± 16.23 pg/mL), NPDR group (56.57 ± 25.89 pg/mL), and PDR group (74.97 ± 25.28 pg/mL) than in the healthy controls (29.9 ± 8.92 pg/mL; all p < 0.05). Among T2DM patients, the level of DLL4 increased as the severity of DR increased (p < 0.05). Logistic regression analysis demonstrated that DR was positively associated with DLL4, glycosylated hemoglobin (HbA1c), fasting blood glucose (FBG), and duration of T2DM (all p < 0.05). Consistently, receiver operating characteristic (ROC) curve analysis also indicated that DLL4 was a potential candidate biomarker for identifying the severity of DR. Conclusions T2DM patients, especially those with DR, have increased serum levels of DLL4. DLL4 may be used as a biomarker and an independent risk factor for DR, and targeting DLL4 may be a potential therapy in patients with DR.

Cellular crosstalk of mesangial cells and tubular epithelial cells in diabetic kidney disease

“…Under HG conditions, blocking Dll4/Notch inhibited neovascularization [ 103 ]. Zhu et al [ 104 ] reported high serum Dll4 levels as a biomarker for diabetic retinopathy. Additionally, in DKD, the Notch pathway activation promoted macrophage polarization [ 105 ].…”

Особливості Розвитку Діабетичного Макулярного Набряку І Різних Стадій Діабетичної Ретинопатії При цукровому Діабеті 2-Го Типу

“…Понад 25 % хворих уже мають ранню стадію ДР при початковому діагнозі ЦД, а 60 % хворих із тривалістю ЦД 2-го типу понад 20 років мають ураження очного дна різного ступеня тяжкості [7]. Майже в усіх пацієнтів з діагностованим ЦД 1-го типу протягом двох десятиліть після встановлення діагнозу розвивається ДР; для ЦД 2-го типу ця ймовірність зростала до 80 % через 20 років після початку захворювання, а близько половини пацієнтів з нелікованою ПДР з високою ймовірністю матимуть сліпоту протягом 5 років [8].…”