РЕЗЮМЕ. Мета дослідження – проаналізувати взаємозв’язки між рівнями розчинної форми стимулюючого фактора росту, що експресується геном 2 (sST2), N-кінцевого фрагменту попередника мозкового натрійуретичного пептиду (NT-proBNP) та функцією нирок при гострому коронарному синдромі (ГКС), оцінивши роль фактора куріння.
Матеріал і методи. У дослідження включено 142 пацієнти з ГКС віком від 35 до 75 років, (середній вік – (59,68±0,81) років). Стан функції нирок оцінювали за рівнем ШКФ; всіх пацієнтів поділено на дві групи. Першу (І) групу склали 57 осіб зі ШКФ <60 мл/хв/1,73 м2; другу (ІІ) групу – 85 осіб зі ШКФ ≥60 мл/хв/1,73 м2. Хворих кожної з груп було поділено на дві підгрупи за фактором куріння: А – курці (І А, ІІ А) та Б – некурці (І Б, ІІ Б).
Результати. У І групі хворих, порівняно з ІІ групою, реєструються достовірно вищі середні рівні sST2 у 1,36 раза та NT-proBNP у 3,27 раза. У підгрупах курців (І А, ІІ А), порівняно з некурцями (І Б, ІІ Б), також реєструються достовірно вищі середні рівні sST2 та NT-proBNP (відповідно, у І А підгрупі, порівняно з І Б підгрупою – вищий рівень sST2 у 1,56 раза та NT-proBNP у 2,35 раза; у ІІ А підгрупі, порівняно з ІІ Б підгрупою – вищий рівень sST2 у 1,65 раза та NT-proBNP – у 3,18 раза).
При розподілі пацієнтів відповідно до рівнів sST2 та NT-proBNP у І групі, порівняно з ІІ групою, а також у курців (І А, ІІ А), порівняно з некурцями (І Б, ІІ Б), реєструються на 11–35 % достовірно менші частки осіб з рівнем sST2<35 нг/мл, більші – з рівнем sST2 >70 нг/мл; щодо NT-proBNP – на 18–33 % достовірно менші частки осіб з рівнем NT-proBNP <125 нг/л, більші – з рівнем NT-proBNP >600 нг/л.
При аналізі взаємозв’язків у І групі та І А підгрупі пацієнтів виявлено достовірний середньої сили прямий кореляційний зв’язок між рівнями sST2 та NT-proBNP. Установлено, що у І групі, І А, І Б та ІІ А підгрупах існує достовірний середньої сили та сильний зворотний кореляційний зв’язок між рівнями sST2, NT-proBNP та ШКФ. Однак у ІІ групі та ІІ Б підгрупі подібного взаємозв’язку не встановлено. Крім того, виявлено середньої сили прямий кореляційний зв’язок між рівнем sST2 та ІК у підгрупах курців (І А, ІІ А). Проведений аналіз свідчить про наявність взаємозв’язку між підвищеним ризиком розвитку та прогресування СН, прогресуванням ниркової дисфункції та фактором куріння у хворих з ГКС.
Висновки. У хворих з ГКС та ШКФ <60 мл/хв/1,73 м2 (І група), порівняно з ІІ групою, а також у підгрупах хворих-курців (І А, ІІ А), порівняно з хворими-некурцями (І Б, ІІ Б) встановлено достовірно вищі середні рівні sST2 та NT-proBNP і достовірно більші частки осіб з рівнями sST2 ≥35 нг/мл та NTproBNP >600 нг/л. Незалежно від фактора куріння, серед хворих І А та І Б підгруп зареєстровано достовірні сильні зворотні кореляційні зв’язки між рівнями sST2 та ШКФ. Найбільш виражене одночасне збільшення рівнів sST2 та NT-proBNP виявлено у хворих курців зі ШКФ <60 мл/хв/1,73 м2 (І А), що свідчить про суттєву інформативність даних біомаркерів щодо прогнозування серцевої недостатності (СН) у пацієнтів з ГКС та ХХН з урахуванням фактора куріння.
