Вступ. Свинець є природним токсичним металом, який міститься в земній корі. Як токсикант він перебуває в центрі уваги не лише екологів, токсикологів і гігієністів, а й морфологів та клініцистів. Це зумовлено тим, що отруєння сполуками свинцю супроводжуються порушенням функціонування нервової, серцево-судинної, травної, сечовидільної та репродуктивної систем.
Мета дослідження – вивчити вплив малих, середніх і великих доз ацетату свинцю на біохімічні показники та морфологічний стан яєчників щурів в експерименті.
Методи дослідження. Дослідження виконано на 40 статевозрілих нелінійних щурах-самицях, розділених на 4 експериментальні групи, яким упродовж 30 днів давали для пиття розчин ацетату свинцю з розрахунку 0,05, 10 та 60 мг/кг маси тварини. У роботі використано біохімічні, гістологічні й статистичний методи дослідження.
Результати й обговорення. Встановлено, що у 3-й групі тварин, порівняно з 2-ю, концентрація дієнових кон’югатів (ДК) була вищою у 2,8 раза, ТБК-активних продуктів (ТБК-ап) – у 2,1 раза. У 4-й групі щурів, порівняно з 2-ю, вміст ДК був більшим у 4,3 раза, ТБК-ап – у 2,7 раза. У 4-й групі тварин, порівняно з 3-ю, рівень ДК був вищим на 55,8 %, ТБК-ап – на 24,8 %. У 3-й групі щурів, порівняно з 2-ю, супероксиддисмутазна (СОД) активність була меншою на 34,7 %, а каталазна (КАТ) – більшою на 32,3 %. У 4-й групі тварин, порівняно з 2-ю, СОД активність була нижчою на 63 %, а КАТ активність – на 86,6 %. У 4-й групі щурів, порівняно з 3-ю, СОД активність була меншою на 43,3 %, а КАТ активність – на 89,9 %. Результати проведених морфологічних досліджень яєчників у тварин усіх груп показали, що з наростанням дози ацетату свинцю поглиблювалися морфологічні зміни як у кірковій, так і у мозковій речовинах яєчників щурів. Це призводило до зміни товщини поверхневих структур яєчників та зменшення кількості фолікулів, що свідчило про порушення процесів їх росту і дозрівання.
Висновок. При впливі малих доз ацетату свинцю зміни мають адаптаційно-компенсаторний характер, а при дії великих – дистрофічно-деструктивний.