Degradation changes in the structure of multispecies associations of ants in urbanized areas

Abstract

General patterns of transformations in multispecies associations of ants in urbanized areas are revealed. The most vulnerable species in the assocation is the species that occupies the second rank in the hierarchy. As the association of the same type degrades, the subdominant species gradually disappears and then re appears in the community. A monodominant association dominated either by a territorial species or by a weakly territorial species degrades towards a simplified community that consists of one species of a rather high rank in the hierarchy (a weakly territorial dominant or subdominant) and one or two influent species. Bidominant associations without subdominant species are derivates of partly degraded monodominant asso ciations with a weakly territorial dominant species.

Development of Interactive Spruce Stands Map for Monitoring Ecosystem Recovery

“…Considering the role of these insects, a decrease in their number contributes to further degradation of forest ecosystems. Moreover, according to some data, single-species tree stands also contain depleted insect communities, in particular, ants, in comparison with forests [28]. With the mass death of single-species trees, there is no alternative source of food for insects.…”

Features of Pedagogical Excellence Basis Formation of Doctoral Students on Multidisciplinary Approach Positions and Concept of Goodness Pedagogy of Academician Ivan Zyazyun

“…Загальна чисельність слухачів складала 95 осіб. Викладання означених дисциплін відбувалось на підставі запровадження педагогічної концепції Педагогіки Добра академіка І.А.Зязюна, міждисциплінарного та компетентісного підходів, що передбачало максимальне наближення процесу підготовки до реалій майбутньої діяльності викладача, не лише формування цілісного уявлення про майбутню професію, спрямування погляду на майбутнє, але й формування здатності у аспіранта аналізувати, прогнозувати й проектувати траєкторії професійного зростання суб'єктів освітнього процесу [3,5,7]. Під час вивчення дисциплін педагогічного блоку (вібіркова частина): "Основи педагогіки вищої школи»", "Професійна культура педагога", "Педагогічна риторика", "Методологія і логіка науковопедагогічної діяльності у вищій технічній школі" викладачі намагаються донести до аспірантів широке коло важливих питань, у першу чергу, серед яких виокремлені наступні положення: розуміння значення особистості педагога, важливість спрямованості педагога на добро, красу, істину, значущість моральності педагога для ефективної професійної діяльності, доказово розглядають педагогіку як мистецтво, сутність і зміст педагогічної дії.…”

“…Завдяки їх впровадженню зростає роль діалогічної взаємодії, де студент і викладач є рівноправними, рівнозначними суб'єктами. Саме така організація занять сприяє ефективному засвоєнню аспірантами змістовного компонента майбутньої педагогічної діяльності, розуміння лідерських аспектів освіти [5,6,8].…”

“…Не можна не погодитися із думкою І.А.Зязюна, що "…У педагогічній дії є два рівнозначні суб'єкти за змістовною сутністю -Людина і Людина. Тож, під час вивчення дисциплін педагогічного блоку (вибіркова частина): "Основи педагогіки вищої школи»", "Професійна культура педагога", "Педагогічна риторика", "Методологія і логіка на-уково-педагогічної діяльності у вищій технічній школі", -викладачі, кожний своєї дисципліни, доводять зміст і значення компонентів педагогічної майстерності, намагаючись відпрацювати у аспірантів формування не тільки теоретичних знань, але й відповідних практичнопроцесуальних вмінь [5][6][7][8][9][10]. Це стосується таких структурних компонентів педагогічної майстерності, як:…”

“…Значною мірою педагогічна майстерність пов'язана з педагогічної інтуїцією викладача, з виявом певного такту у процесі розв'язання тих конфліктних ситуацій, які мають місце в педагогічній практиці. Основою становлення педагогічної майстерності є професійні знання, які являють собою оволодіння когнітивним змістом предмета викладання, його методикою, психологічним контекстом [5,6,9,10].…”