Наведено дослідження процесу адгезії бактерій до поверхні з різною шорсткістю залежно від розмірів і форми. Встановлено, що на поверхні нержавіючої сталі з шорсткістю 2,687±0,014 мкм, процес плівкоутворення у E. coli та S. aureus проходив однаково упродовж з 3 до 24 години та не залежав від розмірів бактерій. Це дозволяє стверджувати, що паличковидні і кокові бактерії вільно прикріпляються у западинах шорсткості та розпочинається початковий процес першої стадії формування біоплівки. Під час санітарної обробки у западинах шорсткості можуть залишатися, як кокові, так паличковидні бактерії. На поверхні сталі з шорсткістю 0,95±0,092 мкм процес плівкоутворення у S. aureus проходив інтенсивніше, ніж у E. coli. Упродовж 3 год інкубації щільність сформованих біоплівок S. aureus була в 1,2 раза більша, порівняно з біоплівками E. coli. У наступні 15 годин інкубації сформовані біоплівки S. aureus були, в середньому в 1,3 раза щільніші. Це дає підставу вважати, що S. aureus завдяки кулястій формі здатний розміщуватися у западинах шорсткості 0,95±0,092 мкм і швидше адгезуватися до поверхні. Водночас E. coli, завдяки паличковидній формі, за такої шорсткості поверхні може адгезуватися у западини тільки повздовж. Доведено, що за шорсткості поверхні 0,63±0,087 мкм інтенсивність плівкоутворення S.aureus була, в середньому в 1,4 раза швидша, ніж у E. coli. Водночас, за шорсткості 0,16±0,018 мкм процес плівкоутворення проходив однаково у S. aureus і E. coli, але біоплівки були нижчої щільності, порівняно з такими, які формувалися за шорсткості 0,63±0,087 мкм. Отже, використання обладнання у молочній промисловості з шорсткістю менше 0,5 мкм дозволить зменшення прикріплення мікроорганізмів до поверхні і зниження контамінації молочних продуктів Ключові слова: мікробна адгезія, формування біоплівок, шорсткість поверхні нержавіючої сталі, процес плівкоутворення